Інтерлюдія (продовження 2)

Алекс-сандр ІІІ «Справедливий» голосно чхнув, не менш голосно висморкався та відкашлявся. Трансляція миттєво припинилася. У залі запалилося м'яке, приємне для очей світло.

— Ніку, — імператор дивився на екран, трохи схиливши голову, немов виглядав щось цікаве в застиглій постаті космодесантника. — Ніку, — повторив він. — Дурним тебе назвати ми не можемо. Дурні не очолюють Службу безпеки навіть у провінційних фірмах, а ти — голова СВВІБ. Але в цьому випадку ти явно перемудрив. Або заходиш надто здалеку.

— Ваше імператорське…

— Не перебивай нас. Скажи, скільки коштує година твого часу?

— Я ніколи не...

— Кир-рил?

— До якого знаку округлити?

— До тисяч.

— Сорок сім тисяч нових імперіалів, мій імператоре.

— Угу... А моє?

— Ваша Імператорська Величність! — вигукнув метр Нік-кита. — Як можна? Кожна секунда вашого життя безцінна для Ирія!

— Ось так… — хмикнув імператор. — Дурний і примітивний приклад підлабузництва. Я розчарований. Кір-рил?

— Точність попередня?

— Так.

— Триста п'ятдесят шість тисяч імперіалів.

— Тобто, якщо рахувати разом із Кир-рилом, переглядаючи старовинну кінохроніку, яку за останні сорок років у різних варіантах не бачили хіба що діти дошкільного віку, ми зараз марно витрачаємо близько пів мільйона? Вартість будівництва школи у місті чи лікарні у райцентрі. Поясниш?

— Ваша Імператорська Величність! — Голова безпеки навіть спітнів. — Дозвольте мені сказати?

— Дозволив уже. Старішаєш, чи що? Тобі скільки стукнуло?

— Сімдесят п'ять, Ваша Імператорська Величносте.

— Зарано начебто для маразму. Але ти все ж сходи до медиків, нехай перевірять. Кир-риле, простежиш і доповіси.

Дубль-охоронець навіть не кивнув у відповідь. Він просто прийняв наказ до виконання.

— У мене дуже важлива інформація… — зовсім знітився метр Нік-кита. — І рішення треба ухвалити відповідне…

— Тож ти вирішив нас… «розігріти»? Підготувати за всіма законами піар-технологій? Провести психологічну обробку, як народу перед запровадженням нового оподаткування?

— Як би я посмів, Ваша Величносте?.. — на голову СВВІБ було шкода дивитися. І щастя, що цього приниження ніхто не бачив. У тому сенсі що можливим випадковим свідкам пощастило. — Тільки нагадати. І захистити від зайвих розмов. Ваша пристрасть до перегляду старих фільмів відома навіть ворогам, і нікого не здивує.

— Гаразд. Забудь. Ми не сердимося. Доповідай по суті… Про що хотів нагадати і що за надважлива інформація?

— Про те, що війна з Еннемі почалася саме після нападу їхнього крейсера на базу 22-18. Про те, що з того часу нам жодного разу не вдалося захопити жодного полоненого. Про те, що вони, якщо судити з матеріалів зібраних екіпажем «Гіперона», дуже схожі на нас. У всякому разі, в основі їх тіл органіка і дихають вони киснем.

— Добре. Нагадав. Далі…

— Нам вдалося вирахувати місцезнаходження їхньої метрополії! Зірку та планету, де знаходиться столиця Еннемі!

— Знищили?

— Це неможливо, Ваша Величність. Найвіддаленіша і поверхова розвідка виявила, що щільність протикосмічної оборони в системі така, що навіть якщо ми відправимо на прорив усі до одного, наявні в розпорядженні імперії, зорельоти, включаючи суховантажі та лоцманські катери, до планети все одно не проб'ється жоден вимпел.

— Цікаво. А якщо вони до нас?

— Не турбуйтеся, Ваша Величність, — глава СВВІБ уже помітно заспокоївся і повернув собі властиву незворушність. — Якщо еннемі ризикнуть — на них чекає практично такий же результат. Війна можлива лише на периферії. Що, власне, підтверджується не одним десятком років нашого протистояння з ними.

— Тоді ми не розуміємо.

— З'явилася можливість надіслати до них розвідника.

— І? На це вам знадобився наш дозвіл? Раніше, здається, своїм розумом обходилися.

— Випадок надто унікальний, Ваша Величносте.

— Кир-рил?

— Так, мій імператоре.

— Ти хоч щось розумієш?

— Розумію, мій імператоре.

— Тоді поясни нам, бо метр сьогодні явно вирішив випробувати межу нашого терпіння.

— Йдеться про Їхню Високість, наслідного принца.

— Що?!

Імператор схопився з сидіння і вмить навис над головою безпеки, що злякано втискався в м'які подушки крісла.

— Ви знайшли мого сина?

— Нема стовідсоткової впевненості. Дуже багато вказує, але не все ще перевірено. Не хотіли даремно обнадіювати… — зачастив метр Нік-кита, вкотре втративши поважність.

Імператор не дарма носив прізвисько «Справедливий» і дуже рідко зривав агресію на невинному. Але, якщо його заносило…