Розділ 5

-та твою ж за ногу,-само собою вилітає, коли приліпаю макітрою до дверцят у кухні так, що в голові ясно вимальовується візерунок якогось,  відомого лише мені, сузір'я. 

Ситуація наступна, я зранку хотів кави попити, стара пачка закінчилася, а запаси я тримаю на верхніх полицях і навіть при моєму зрості до останньої потрібно дотягуватися навшпиньки. Але є і плюси, взбодрився без кави.

Тепер треба шукати якусь заморожену лапку курки, щоб прикласти до "місця притягання" дверки на моїй голові. Шкода буде, якщо я угроблю себе у свої 20.

 Не можна, я ще не завоював серце мого Янголятка.

Останнім часом отакі "прикладання" стабільні. Ось уже майже три тижні я: мию одну ногу повністю, а іншу - від коліна до верху і згадую усі забуті лайливі слова, бо інакше неможливо!

Усьому цьому вина - мій гіпс, який вже скоро здається приросте до ноги. А знали б ви, як чухається нога під тим самим гіпсом, хоча ні, краще вам не знати, бо це нестерпно! Почуваю себе тією тваринкою у ветеринарному конусі і це бісить до неможливості.

А ще Артем зі своїм святкуванням намалювався. От сенс мені туди іти, якщо алкоголь я не п'ю, хіба шампанське і то вдома, бо мене розбирає після кількох келихів  "бульбашок" лишаються танці і...на цьому все із занять у клубі, ну хіба можна якусь дівчину підчепити, але це мене не цікавить і вже давно. 

Та повернутися до тих самих танців. Як я маю танцювати на мильцях і в гіпсі?! Ну хіба там пародію якусь на танець живота, може би своїм торсом покрутив і Дарина б на мене нарешті звернула увагу. 

Але кого я обманюю, вона хіба зробила б вигляд, що я не я і хата не моя, після таких "танців зваблення".

Але хочу я того чи ні, а в клуб іти доведеться і причин на те дві і обидві напряму пов'язані з Дариною. Перша і основна - я не хочу аби вона йшла сама, і тут мова не про безпеку, вона кому хочеш по кабіні настукає, якщо треба буде. Тут заковика в іншому: я знаю її стиль в одязі і знаю які хтиві погляди в її бік спрямовують оті перестарілі або недорослі самці. А ще не дай Бог руками мацати почнуть, бррр, ні, це повз нашу касу. 

От скажете ви, що я можу зробити якомусь гіпотетичному залицяльнику, якщо я навіть іти швидко не можу? А я вам скажу, що милиці літають швидко і попадають прямо в ціль, і це я не жартую.

Друга причина від першої далеко не втекла - я не зміг відмовити цій засранці, коли вона пообіцяла, що виконає будь-яке моє бажання, якщо я піду з нею і цитую:"не буду просиджувати дірку в дивані".

Знала би вона, що моє бажання, це її поцілунок, то дала б підсрачника і покрутила пальцем біля скроні. 

Як би я там себе не жалів, але йти на вечірку потрібно. Артем сам мені дзвонив і запрошував ще до того як Дарина мені про це сказала. Хлопець казав, що запросив усіх наших і я знав, що буде і Денис - наш адміністратор, який дивиться на Дарину, як кіт на сметану. 

Бісить. 

Тому мені ОБОВ'ЯЗКОВО треба бути там і прослідкувати, щоб ситуація була безпечною. Даринці, звичайно ж, я сказав, що так вже засидівся вдома, що їсти не дай, а головне людей побачити, бо скоро буду гавкати на перехожих з вікна.

 Ще вчора, коли Дарина забігала провідати мене хворого, ми домовилися, що зустрінемося в мене о  сьомій вечора і поїдемо на машині до клубу. Дарина буде за кермом, а я сьогодні побуду особою з власним водієм. 

Ех, красиво жити не заборониш. 

Вчора у дівчини був вихідний, тому я цілий день страждав від явного  затвердіння в паху, а все тому, що ця язва, сама того не підозрюючи, зводила мене з розуму своїми образами на вечірку. Я б з радістю вдягнув її в паранджу, згоден, банально, зате безпечно. В першу чергу для моєї нервової системи, яка і так була ні до чого. І я їй пропонував такий варіант, на що отримав відповідь:

Янголятко:"тут губозакаточна машинка є на знижках, тобі брати?🤔"

Зрозумів, не дурень, хоча спробувати було варто.

Так от, мучився я тому, що вона скидала мені сукенки одна коротша іншої і з вирізами до пупка, а то і ще нижче! А потім ще топи пішли шириною, як одна пластинка моїх жалюзів! Ну от як, як я мав спокійно на це реагувати?! Я ж не якийсь там дідуган під вісімдесят, що без чарівної таблеточки ніяк. В мене там все ще огого, і я після таких примірок повністю готовий до нормального такого ігого.

Під кінець примірки я сказав, що в мене там борщ вариться  і треба обов'язково! за ним дивитися, щоб не втік часом на мою чисту плиту. 

Тому мені вже страшно уявити, що ж вона там обрала без мене. Впевнений, що щось ультра коротке і спокусливе. 

 Та на її вигинах і кропив'яний мішок буде виглядати апетитно.

 Боже, дай мені сил не вмерти від перенапруги в яйцях.