Розділ 4

Прокинувшись зранку, чую що внизу йде пожвавлена розмова. Я йду вниз, ба розмовляє з якоюсь тіткою на кухні. 

--- Всім доброго ранку!

--- Доброго ранку!

На диво ба сьогодні зі мною розмовляє. Я очікувала знову бойкоту тишею.Тітка не звертає на мене увагу, а мені й без того добре. Роблю собі каву та повертаюсь в кімнату. Сьогодні в планах манікюр,зустріч з Юлею та... Мене перебиває дзвінок телефону.На екрані висвічується ім'я Діми. Таааак, якщо він телефонує зранку, це означає що мені зараз зіпсують настрій. Я беру трубку з надією що я помиляюся.

--- Слухаю.

--- Де тебе носить?

--- По-перше, привіт. По-друге, що вже сталося?

--- Ти що забула? В нас сьогодні вечірка о першій годині розпочинається, а ми домовились зібратися на 11.

--- Яка вечірка? Ти що взагалі собі мозок пропив?

--- Аню, не дражни мене!

--- Зрозуміло. Ти хоть іноді дивись куди телефонуєш.

Я кладу трубку і набираю Юлю, вона завжди знає про всі події в селищі. Нескінченні гудки накінець закінчуються сонним голосом подруги:

--- Слухаю

--- Досить спати, все життя проспиш.

--- Лі досить , ми ж з тобою мали зустрітися вдень чи я помиляюсь?

--- Ні, ти не помиляєшся. Але склалися інші обставини. Через годину чекаю тебе біля парку.

--- Ти тиранка.

--- І я тебе люблю)

Через годину я підходжу до парку та вже бачу подругу, але як виявилося вона не сама.Поруч з нею стоїть Вадим, нічого собі здається я щось пропустила. Підходжу до них, Юля задоволена і я розумію, що все ж таки щось сталося. Але вирішую розпитати неї пізніше. 

--- Привіт

--- Привіт. Як ти?

--- Та все добре, ось саме підійшли.

Я глянула на Вадима, той вів себе надзвичайно спокійно. Добре з цим розберемося потім.

--- Ходімо тоді.

Ми пішли гуляти по парку, потім я залишила цю парочку та пішла на манікюр але Юля сказала, щоб я набрала її після нього та ми продовжимо прогулянку. Вадим весь час вів себе спокійно і тихо, що мене дуже здивувало.Взагалі не розумію як він сьогодні опинився поряд з Юлею. При цьому вона мене навіть в повідомленні про нього не попередила.