З Тодом ми познайомилися ще на Гавайях. Я сидів на березі, і підраховував вдалі дні з останнього моменту успішної рибалки, тут я і запримітив дивного сивобородого стариганя, який брів вздовж тихоокеанського берегу острова. Він підійшов та посміхнувся. Так зав’язалася наша дружба.
Тепер я сиджу в цій богом забутій дірі, напевно проклятій шаманами-вуду, з написом «Продається», і згадую наші з Тодом розмови про життя. Що мені подобається в цьому закладі, так це те, що «Джаз-Авіа» оформлений в авіаційному стилі, що придає деякий колорит. Але барна стійка у вигляді вигнутого крила мало приваблює відвідувачів, і одиноко облюбувала тільки мій стакан з текілою.
Бармен за стійкою протирав багаточисельну орду сіяючих стаканів, і щось насвистував собі під ніс, або бурмотів, втім розібрати було неможливо, так як легкий фон джазу душив будь-які звуки, що він видавав. Можливо, він підспівував, або підігрував на «губному саксофоні».
- Невже справи такі кепські, приятелю?
Бармен полишив черговий стакан, і глянув на мене. Розважати в його обов’язки не входило, але підтримати дружню бесіду все ж таки варто було.
- Власник пабу покотив з міста. Заклад признали не рентабельним. Ось і виставили на продаж.
«Невже-то поїхав шукати старину Тода», - подумки усміхнувся я про себе, однак тут же відігнавши беззмістовність подібних думок.
- І багато він бере за цей авіа дизайн та малоговіркого бармена на додачу?
- Точної ціни не знаю. Але подейкують, не більше двох десятків тисяч доларів.
Приміщення не велике. А борги за ним тягнуться величезні. Ось і ціна. Раніше, тут вирувало життя, джаз і постійний післясмак творчих ідей.
Сидячи на високому стільцеві за барною стійкою та вертячи в руках Тодову одноствольну флейту, мене начебто прошибло током. Гаваї, Тод, передбачення, обривок флейти – все вказувало на мою теперішню роль, але не в кіно мистецтві, а в музиці.
«А дійсно, чому би не ризикнути. Викупити цей заклад. Сколотити пристойну програму. Та давати музикальні вечори. В пам'ять про Тода. Що мені заважає?» - подумав я.
- Прибери табличку, я завтра загляну.