1.

Якщо стрибати через калюжі – ризикуєш наступити на тріщинку на асфальті. А на них — ні в якому разі, ну просто ні за що у світі не можна наступати! Абсолютно кожен знає, що це до невдачі. Особливо, якщо ти поспішаєш на таку важливу контрольну з хімії, як сьогодні.

Цієї ночі Настьона майже не спала – зубрила. Хімію вона не любить, усі ці формули вилітають у неї з голови, щойно туди влетівши. А лабораторних дослідів Настя відверто боїться: раптом намішає щось не те, і підірве рідну школу.

Макар – ось та сама зеленоока причина Настиних хімічних страждань. Відмінник, переможець міської олімпіади з хімії та найбільш мовчазний сусід по парті, якого тільки можна знайти. Настя сидить з ним на уроках хімії та на англійській. А ще стоїть поруч у шерензі на шикуваннях під час уроків фізкультури.

Так-так, Макар замикає стрій хлопців, тому що він найнижчий у всьому класі. ПОКИ найнижчий, сподівається Настя, він же ще може різко підрости, як це часто буває з хлопцями. Он її брат Антон, гад шкідливий, за одне минуле літо вимахав майже на цілу голову. Може й Макар таке проверне?

Чесно кажучи, було б чудово, якби він хоч трохи підріс. Настьона – найвища дівчинка в класі, а Макар їй трохи вище плеча. Якщо вони йтимуть поруч – їх засміють і захейтять. Після такого Макар точно буде її, драбину, десятою дорогою обходити.

Хоча він і зараз її практично не помічає. Буркне собі під ніс щось схоже на «Привіт» і уткнеться у свій зошит. Щоправда, одного разу Макар змушений був попросити в Насті запасну ручку. Довго пихтів, сопів, рився у своєму рюкзаку, а потім, не піднімаючи на неї очей, тихенько запитав:

– У тебе випадково немає зайвої ручки? Бо я свою, здається, загубив.

І, головне, сидів при цьому такий страшенно червоний і долоньки об джинси нервово тер. Злився, мабуть. У Насті ручка для нього знайшлася швидко, а він тільки кивнув у відповідь і ще сильніше почервонів, навіть кінчики вух фарбою залилися.

Дивний він, звичайно, цей Макар. Ні поговорити з ним, ні сходити куди-небудь разом. Маята одна. Але ж серцю не накажеш, правда? Настюшине сердечко стискається, коли Макар з'являється у дверях класу, а потім пускається в галоп від хвилювання.

Що з цим робити далі – абсолютно не зрозуміло. Настя вже пів року так мучиться. З того самого дня, як Макар подав їй на уроці фізкультури м'ячик, що відкотився. Він тоді теж був червоний аж до вух (від бігу, напевно), але коли підняв на неї свої зелені очі, простягаючи м'яч – дерев'яна підлога спортзалу в Настьони під ногами пішла хвилею.

Ось так за кілька секунд Настя по-новому розгледіла однокласника, з яким навчається разом із першого класу, та ще й живе в сусідніх будинках. Щось тепле промайнуло тоді в його погляді. Якось по-особливому подивився Макар на Настьону, ніхто ще так на неї не задивлявся. І так їй приємно стало – немов тепле пухнасте кошеня у грудях перевернулося. Захотілося, щоб він ще раз так на неї глянув. Але він уже відвернувся і побіг до своєї команди – гра в розпалі, не до поглядів.

Відтоді Настя й мучилася. Все глибше і глибше влипала в цю свою любов, як муха у варення. Чим більше придивляється до Макара — тим більше переконується, що кращого за нього на світі не існує.  Із зеленими очиськами все вже й так було зрозуміло, але ще Настя помітила, що Макар дуже ввічливий з учителями та іншими однокласниками (так-так, він вміє розмовляти з рештою однокласників, тільки з Настею чомусь не хоче).

До того ж Макар розумний і талановитий. Хімія – лише одна з його сильних сторін. Ще він здорово співає та грає на гітарі. Нещодавно на Святі осені він співав перед усією школою красиву сумну пісню про нещасливе кохання. Слова Настя особливо не запам'ятала, щось там про дівчинку з білою косою, яка його не помічає. А ось мелодія запала в душу, Настя досі її частенько мугикає. Цікаво, про кого вона, ця пісня? Головне, у Насті теж волосся біле, але косу вона давно вже не носить, тільки хвіст...
 

Якщо обходити всі калюжі на асфальті – так і на урок запізнитися можна. А запізнюватися ніяк не слід! Тому що одразу на першому уроці буде контрольна з хімії. Ну не дарма ж Настя пів ночі зубрила ці дурні формули?! Ось напише контрольну так добре, як ніколи раніше, і вчителька похвалить її за старання перед усім класом. Може тоді Макар знову подивиться на неї своїм, тим самим, теплим поглядом?

Він більше ні на кого так не дивився, це абсолютно точно! Настя постійно за ним непомітно наглядає. Особливо, коли він базікає з кимось із дівчат. Ох і злиться Настьона в такі моменти, сама не розуміючи чому. Щось колюче в грудях ворушиться, немов замість кошеняти там їжачок з'являється. І начебто нічого особливого не відбувається, ну подумаєш – поговорив з однокласницею та й пішов у своїх справах. А Настю аж розпирає від бажання дізнатися, про що це вони таке говорили, про що він не може з нею, Настьоною, поговорити!

До дзвінка залишилося п'ять хвилин. Якщо Настя зараз не поквапиться – точно запізниться!

Бог із ними, з калюжами, тріщинами на асфальті та мокрими черевиками. Настя зручніше перекинула через плече сумку із зошитами і кинулася бігти через усипану опалим листям алею парку. Вона обов'язково прийде вчасно, гордо пройде до своєї парти, відповість на вітальне мукання Макара, а потім зосереджено порине у формули та завдання контрольної роботи.

Калюжа на перший побіжний погляд здалася невеликою. Густо присипана яскравим кленовим листям, вона зрадницьки приховувала свої справжні межі та глибину. Листя в неї нападало багато, великий розлогий клен над калюжею вже практично облетів. Цей різнокольоровий мокрий пиріг виявився несподівано слизьким. Настя лише встигла відчути, як одна її нога поїхала по цьому листі, втрачаючи опору. А наступної миті Настьона вже сиділа в найглибшому місці цієї калюжі, а її сумка із зошитами енергійно напитувалася брудною водою.