Глава 2

Та як виявилося Кароліна була вже й не такою простою, якою здавалася на перший погляд оточуючим, вона захотіла познайомитися із Артемом не просто так, а відбити його у Олени. Та чи вдасться це їй, адже Артем як усім відомо, шалено закоханий у неї... Та ще й до того вона носила чужу дитину..

На наступний день Кароліна завітала у гості до Олени:

– Привіт Олено, я просто проходила повз і захотіла зайти, як ти? 

– Привіт! У мене все добре! А ти як?

– Теж нормально, а де ж твій кавалер, познайомиш нас? 

– Він у себе на місці, у сусідньому магазині, він якраз нещодавно заходив до мене! Якщо хочеш, я зараз наберу до нього щоб він прийшов!

– Так, так! Давай!

І Олена почала набирати номер до Артема, він підняв слухавку і вона промовила:

– Ало, Артеме! Можеш зайти на хвилинку, тут пройшла моя подруга, я хочу вас познайомити із нею!

– Так, добре я зараз прийду! 

Він зайшов до Олени, і там уже стояла Кароліна!

– Артем, Познайомся будь ласка, це моя подруга Кароліна! 

– Привіт Кароліна! Радий нашому знайомству! 

Може вип'ємо кави, всі, що скажите я оплачу, за знайомство! Кароліна відповіла:

– Я за!

– Добре, ходімо, тільки зачекайте я все зачиню, тільки не довго, тому що мені потрібно працювати!

– Добре люба!

І вони пішли у кафе яке було неподалік!

Як на диво Кароліна почала непомітно для Олени фліртувати із Артемом, та він на ці її витівки не піддавався, тому що вся його увага була прикута лише до Олени, тут Кароліна залишалась у прольоті! 

– Офіціант підійдіть будь ласка до нас! – Промовив Артем, і коли офіціант підійшов, вон почав замовляти: – Дамам принесіть кави будь ласка, Олені капучіно, а Кароліна що ви будете?

– Я американо з молоком!

– І американо із молоком, а мені еспресо будь ласка, і ще сирниго чізкейка дві штуки, а дамі навпроти те що вона замовить! 

– Мені те ж саме, – промовила Кароліна.

Злегка пообідавши, Олена із Артемом відправились на роботу, а із Кароліною ввічливо попрощались. Після цього Артем промовив до Олени:

– Я би на твоєму місці був трішки обережнішим із твоєю подругою, як тільки ти вийшла у вбиральню, вона намагалася зімною фліртувати, але ти ж знаєш що я кохаю лише тебе!

– Я не очікувала такого від неї! А я ще намагалася її помирити із її колишнім, вона вирішила мабуть переключитися на тебе, нічого із цього у неї не вийде! Дякую що ти мені це сказав! Я перестану із нею спілкуватися!

По приході на роботу вони знову продовжили працювати. А які у тому місті де вони жили були гарні вечори, сіяли вуличні ліхтарі, на вулиці панував приємний аромат квітучої липи, яка росла у парку не подалік, а також на обочині деяких вулиць, це був кінець червня, і липа зазвичай радувала своїм ароматом всіх перехожих. Особливо коли хтось відчиняв у авто вікно, і на повному ходу насолоджувався її ароматом, поки спішив кудись по своїх справах. Місто майоріло у цю пору року яскравими барвами і навпрочуд теплою погодою як вдень, так і уночі! А біля кіосків із кавою і смачною випічкою, завжди було чутно аромат запашної кави і смачної випічки, і Олена із Артемом полюбляли прогулюватися разом саме у цю пору доби містом, насолоджуючись запахом липи, вдихаючи раз за разом її запах,проходячи повз! В один із таких вечорів Артем запросив Олену на побачення за містом, вона ще не здогадувалася що за сюрприз на неї там очікує!

По приїзді туди вона побачила гарно прикрашений квітами столик, на якому стояли дві свічки, і ще там відкривався дуже гарний вид на озеро, по ньому плавали два лебеді, і Олена подумала що це хороший знак! Хоча вона раніше ще не хотіла виходити заміж, але тепер вона була готова передумати, тому що їй не хотілося втрачати такого хлопця як Артем. 

– Вау, тут дуже гарно! – Промовила Олена.

– Я радий що тобі тут сподобалося, – недалеко від них були музиканти які награвали якусь класичну симфонію! Музика була красива.

– Це тобі! І він подарував їй шикарний великий букет червоних троянд!

– Дякую! Вони дуже красиві! – Захоплено промовила Олена! Артем тим часом склонившись на одне коліно промовив до неї:

– Ти вийдеш за мене заміж?

– Так! Я вийду за тебе! – І вона ледь не росплакалась від щастя! Він надів каблучку їй на палець і поцілувавши промовив:

– Тоді присядьмо, повечеряємо! Я приготував для тебе ще один сюрприз у вигляді вечері, хоча я готував її звісно не сам, та я маю надію що віона тобі сподобається! – Покуштувавши Олена промовила:

– Це справді дуже смачно! Мені подобається! Ти мене дуже вразив сьогодні, і я стала найщасливішою дівчиною на світі! 

– Після весілля якщо ти захочеш, житимемо у мене! Що скажеш?

– Я не проти! – Промовила вона! 

І через декілька тижднів вони повінчались, жили щасливо, хоч іноді і сперечалися та завжди вміло знаходили компроміси, адже і в кожній сім'ї бувають якісь суперечки, та це не мішало їхнім стосункам, а навпаки ще й зміцнювало їх. Вони були чудовою парою, і невдовзі Олена завагітніла, а Артем завжди залишався їй вірним і став також і люблячим батьком, щастю Олени не було меж...