5 - Pinpon / Пінг-понг /

У кожної нації є улюблені види спорту. Якщо вірити джерелам, то турки обожнюють футбол, баскетбол, водне поло та мотоспорт. Менш популярними вважаються такі традиційні забави, як yağlı güreş, вид чоловічих єдиноборств в оливковій олії, чи deve güreşi, боротьба верблюдів за самку.

У першому випадку борці намагаються притиснути одне одного до землі або ж підняти супротивника над рівнем своїх плечей - саме тоді поєдинок вважається завершеним. У щорічному турнірі із "жирної боротьби" - саме так перекладається yağlı güreş - переможець може розраховувати на золотого пояса із чистотою у 22 карати та вагою у 1400 грамів, якщо він виграв турнір три роки поспіль.

У другому виді спорту йдеться про одну із найпопулярніших розваг серед сільських жителів Західної Туреччини, а саме - про deve güreşi, верблюжу боротьбу, яка, хоч і вважається регресивною, проте відтворює поведінку верблюдів у дикій природі. Ці змагання вважають частиною історичної культури Туреччини і, незважаючи на невдоволення захисників тварин, їх проводять і донині.

Ще турки - знані любителі настільних ігор. У кав'ярнях, на вулиці у затінку будинків, дерев чи на вході до магазинчиків турки, попиваючи чай чи каву, грають у tavla (нарди) чи у okey, місцеву версію румікуба.

У одній із попередніх глав я порівнювала вивчення мови із грою за правилами. Тож чи мають футбольні фанати або ж експерти із гри у нарди шанс на те, аби засвоювати турецьку ефективніше? Як людина, котра звикла піддавати сумнівам усілякі опитування та статистики, я вирішила дослідити це питання детальніше. Станом на сьогодні, шляхом ретельних спостережень, мною було встановлено, що кращі успіхи у засвоєнні турецької мови мають... гравці в пінг-понг.

У відповідь на "Teşekkürler!" (тур. „Дякую!") чи "Teşekkür ederim!" (тур. „Дякую!") Ви обов'язково почуєте "Rica ederim!" (тур. „Про́шу!") або ж синонім "Bir şey değil!" (тур. „Про́шу!").

Господиня привітає гостей фразою "Hoşgeldiniz!" (тур. „Вітаю!") , на що гості їй скажуть "Hoş bulduk!" (тур. „Раді завітати до Вас!"). Ті самі фрази Вам знадобляться у кафе чи ресторанах.

Відповіддю на "Güle güle!" (тур. „Бувайте!") буде "Hoşça kalın!" (тур. „Бувайте!"), причому слід врахувати, що першу фразу каже той, хто лишається, а друга прозвучить із уст того, хто, прощаючися, іде собі у справах.

Хворому слід побажати "Geçmiş olsun!" (тур. „Одужуйте!"), на що він Вам подякує фразою "Sağolun!" (тур. „Дякую!").

Якщо ж Ви просто чхнули, Вам неодмінно скажуть "Çok yaşa!" (тур. „Будь здоровий!") і чекатимуть від Вас відповіді "Hep beraber!" (тур. „Нехай наше життя буде довгим!") або ж "Sen de gör!" (тур. „Тобі також довгого життя!").

Як прояв вдячності за те, що людина зробила для Вас, можна скористатися фразою "Еllerinize sağlık!" (тур. „Здоров'я Вашим рукам!"). Так можна подякувати не лише електрику чи сантехніку за відремонтовані технічні недоліки, проте й людині, яка приготувала Вам їжу. На Вашу подяку вона відреагує "Afiyet olsun!" (тур. „Смачного!").

На привітання "Selamünaleyküm!" (тур. „Миру Вам!") доречною відповіддю буде "Aleykümselam!" (тур. „І Вам миру!").

Тож бачите, навички гри у пінг-понг Вам стануть у нагоді при вивченні турецької! Іще один ключик підібрали і одразу рушаємо далі - Ви йдете собі у справах, а я лишаюся тут і кажу Вам: Güle güle!