Глава 7: Наближення шторму

Сторінка 35

У штабі Корпорації Героїв панувала тривожна тиша, порушена лише сигналами тривоги й уривками повідомлень від атакованих груп. Герої, які залишилися в штабі для координації битви, знервовано обмінювалися поглядами. Неочікуване повідомлення про те, що одна з їхніх груп, призначених для блокування підходів до бази суперзлодіїв, була розбита, викликало хвилю занепокоєння серед усіх присутніх.

— Як це могло статися? — запитав **Фенікс**, герой рангу **S**, дивлячись на монітор, який показував останні координати розбитого загону. — Їх було достатньо для того, щоб перекрити шлях. І раптом — повний розгром?

— Ми не знаємо, хто це зробив, — відповів **Астрал**, лідер героїв, намагаючись зберігати спокій. — Але це не просто збіг. Хтось із супротивників має дуже сильну силу.

Тривожність охоплювала штаб, навіть серед найсильніших героїв. Вони не могли зрозуміти, хто стоїть за цим нападом, і це викликало паніку серед молодших героїв.

У цей момент до кімнати увійшов новий персонаж — це був **Титан**, герой рангу **SS**, один із наймогутніших захисників світу. Його високий зріст і могутня статура справляли враження. Титан був відомий своєю неймовірною силою та непохитною рішучістю.

— Чую, що ваші групи розбиті, — сказав він спокійно, але його голос лунав гучно. — Тоді я піду і розберуся з цим "невідомим" самостійно.

Герої замовкли, розуміючи, що тепер Титан вирушить на місце атаки. Його присутність заспокоїла деяких, але інші відчували, що битва тільки починається.

— Це може бути небезпечно, навіть для тебе, — сказав **Лазурний Вартовий**, переглядаючи дані. — Ми ще не знаємо, з ким маємо справу.

Титан лише злегка посміхнувся.

— Якщо цей "невідомий" розбив ваш загін, то він, можливо, вартий того, щоб зі мною поборотися. Втім, я не бачу причин хвилюватися. Ніхто не зможе протистояти моїй силі.

Усі герої в кімнаті затамували подих. Титан вирушив у напрямку місця, де загинули їхні товариші, готовий до епічної битви.

***

Тим часом в іншій частині міста, далеко від поля бою, **Лорд Ілюзій**, наставник Андрія, теж відчув, що ситуація набуває несподіваного оберту. Він знав, що настав час для його учня повернутися на поле битви, але коли почув про прибуття **Титана**, відчув, що не може залишатися осторонь.

— Титан вирушив до битви, — промовив Лорд Ілюзій, звертаючись до Андрія. — Це твій шанс, Андрію. Ти можеш випробувати свою силу проти одного з найсильніших героїв світу.

Андрій відчув хвилювання. Його сили зросли, і тепер він готовий був випробувати їх у справжній битві. Але бій із Титаном, героєм рангу **SS**, означав зіткнення з найсильнішим противником, якого він коли-небудь зустрічав.

— Я приєднаюся до тебе, — додав Лорд Ілюзій. — Разом ми зможемо показати, що навіть найсильніші герої не мають права на перемогу в цій битві.

Андрій був готовий. Він одягнув свій новий костюм — темний, як сама ніч, із маскою, що повністю приховувала його обличчя. Він відчував, як його сили киплять усередині, готові до використання. Його тіньові клони та маніпуляції ілюзіями тепер були доведені до майстерності, і це було його час блищати.

— Я готовий, — сказав Андрій, його голос звучав твердо і рішуче. — Ми повинні перешкодити героям досягти бази, і я зроблю все можливе, щоб їх зупинити.

Лорд Ілюзій кивнув, і разом вони вирушили в напрямку, де Титан вже готувався до битви. Це зіткнення мало стати епічним, бо дві потужні сили зустрінуться в бою, який змінить хід війни.

***

Титан прибув на місце, де загинув загін героїв. Він уважно оглянув територію, але побачив лише тіні та руїни. Його непохитна рішучість не дозволяла сумніватися в тому, що він переможе будь-якого ворога, але він знав, що цей "невідомий" супротивник не звичайний.

— Виходь, — вигукнув Титан, оглядаючи поле битви. — Я знаю, що ти десь тут.

У цей момент із тіней вийшли дві постаті — Андрій і Лорд Ілюзій. Їхня присутність змусила простір навколо наповнитися напругою. Титан миттєво зрозумів, що це не просто супротивники, а справжні майстри своїх сил.

— Тож це ви, — сказав Титан, посміхаючись. — Що ж, битва буде цікавою.

Андрій, стоячи поруч із Лордом Ілюзій, відчув, як його серце почало битися швидше. Це був його шанс проявити себе, довести, що він готовий стати одним із найсильніших суперзлодіїв.

— Ти не знаєш, на що ми здатні, — промовив Лорд Ілюзій, злегка нахилившись уперед. — Але скоро дізнаєшся.

Битва розпочалася. Титан зробив перший крок, піднімаючи кулак, який випромінював потужну енергію. Земля під його ногами почала тріщати, а кожен його рух викликав хвилі сили, які розносили уламки й пил навколо.

Андрій створив кілька тіньових клонів, які миттєво кинулися на героя, атакуючи з усіх боків. Але Титан одним ударом розбив кількох із них, хоча це не зупинило атаку. Лорд Ілюзій використовував свої сили, створюючи ілюзії, що змушували Титана бачити хибні образи. Проте герой швидко розумів, що його зір затьмарений обманом.

— Ви думаєте, що ілюзії можуть мене зупинити? — вигукнув Титан, намагаючись пробити чергову ілюзію своїм ударом. — Це не буде так легко!

Андрій спостерігав за кожним рухом героя, шукаючи слабкості. Він знав, що Титан сильний, але його сила також була його вразливістю. Його непохитна рішучість іноді змушувала його бути передбачуваним.

Битва продовжувалася, і з кожним ударом напруга зростала. Андрій відчував, що це був найважчий бій у його житті, але також розумів, що тепер його сила досягла свого піку. Він мав показати, що став справжнім майстром своїх сил і готовий боротися за перемогу в цьому епічному зіткненні.

***

У цей час у штабі супергероїв усі відчували, що результат битви між Титаном і невідомим супротивником стане вирішальним. Герої зосередили всі свої сили на плані подальших атак, але тривога через незрозумілу загрозу тільки

зростала.

— Ми не можемо чекати, — сказав Астрал, дивлячись на карту. — Якщо Титан не зможе зупинити їх, то це буде нашою найбільшою поразкою.