Розділ 5. Клятва

Аліса відчула, як від еліксиру почало пощипувати язик. Загалом відчуття були прийнятні — такі, наче проковтнула м'ятну мікстуру від кашлю. Трохи запаморочилося в голові, захотілося сісти, і Аліса плюхнулася в одне з крісел. Сіро-рожевий оксамит охоче обійняв її.

Глибокий вдих, видих, у голові щось клацнуло — і на Алісу суцільним потоком накотили спогади. Вони понесли її, змушуючи знову пережити все, що сталося з нею з того моменту, як прийшла на студентську вечірку.

Настрій був припіднятим, здавалося, що вечір пройде весело і прикольно, але варто було побачити за діджейським пультом колишнього хлопця, як райдужні думки випарувалися. Він був неприємний Алісі не стільки сам по собі, скільки як нагадування про власну наївність. Вона зустрічалася з ним недовго — близько місяця, і весь цей місяць була абсолютно впевнена, що між ними є почуття. Але, на жаль, ні, з його боку почуттів не було.

Розповісти, чому він увивався за Алісою? Справа в тому, що керівництво університету готувало групу студентів, які мали пройти піврічне стажування у Сполучених Штатах. Вигадали цілу систему рейтингів, щоб відібрати найкращих. Враховувалася успішність і ще з десяток різних параметрів. Аліса потрапила до групи щасливчиків, а Сергію забракло одного балу. Він вважався запасним у разі, якщо хтось із основного складу відмовиться. Тільки хто ж відмовиться від таких привабливих перспектив? Ось Сергій і вирішив позалицятися до Аліси. Розрахунок був на те, що вона, наївна, закохається і пожертвує своїм місцем заради свого дорогого коханого. І Аліса мало так не вчинила! Їй поступово в голову вкладали думку, наскільки для Сергія важливе стажування — він же чоловік, йому треба рости, а навіщо стажування дівчині? Дівчину не повинна турбувати кар'єра та просування.

Якось напідпитку Сергій прохопився про свій геніальний план у компанії своїх дружків, а слово не горобець — вилетіло і долетіло до Аліси.

Така лють взяла її, і образа, і гіркота. Але як то кажуть: що нас не вбиває, робить сильнішим. Аліса вирішила розглядати негативний досвід як застереження на майбутнє. Бачиш, що чоловік виявляє до тебе інтерес? В останню чергу думай, що це почуття, а в першу, що йому просто від тебе щось потрібно.

У залі студентського клубу ставало дедалі людніше і галасливіше. Але все одно Алісі постійно мозолили очі діджейський пульт і сам діджей, тому що його апаратура стояла на піднесенні у світлі яскравого прожектора. Сергій завжди любив бути в центрі уваги.

Аліса відчувала, що вечір може бути зіпсовано, і тут раптом до неї підійшов Марк з паралельного потоку.

• Не хочеш з нами на квест? У нас однієї людини в команді не вистачає.

Алісу часто запрошували розділити квест-пригоди. Вважалося, що вона вправно вміє розгадувати головоломки і з нею шанс пройти всі завдання квесту та вийти переможцями у грі більший.

Вона не дуже добре знала компанію Марка, але, не замислюючись, погодилася — швидко зрозуміла, що пригода врятує вечір.

Останнім часом квест-ігри стали користуватися в місті шаленою популярністю. Під їхнє проведення орендувалися занедбані промислові будівлі, підвали якихось складів. Цього разу гра мала пройти в будівлі колишнього музею.

Марк повіз команду до місця проведення квесту на своїй ауді, дорогою розповідаючи, яка незвичайна гра на них чекає.

— Називається квест "Таємний хід королеви". Читав відгуки в інтернеті. Це реально круто! Все дуже реалістичне. Передбачено багато театралізованих епізодів. Рейтинг складності — десять із десяти. Майже нікому не вдається пройти.

Гра справді з першої хвилини виявилася незвичайною. Учасників команди розділили, пов'язали на очі темні хустки та розвели у різні місця.

Аліса почула, як замикають на ключ кімнату, в яку її завели, і зрозуміла, що можна зняти пов'язку. Вона озирнулася. Відчувалося, що гру проводять у якомусь занедбаному музеї. Обстановка вражала — ніби потрапила до однієї з палат королівського палацу. Хоча, звичайно, Аліса розуміла, що все довкола бутафорське — майстерно розфарбовані картонні прикраси.

Вона швидко знайшла записку, яка була першою підказкою.

Королево, ваших друзів сьогодні опівночі повинні стратити. Ваше завдання — врятувати їх.

Аліса не дуже здивувалася зловісному підтексту записки. У квест-іграх це найпоширеніший прийом — згущувати фарби. Вона знала, що робити — уважно обстежити кожен предмет у кімнаті. Повинні знайтися інші підказки.

Стрічка спогадів раптом прискорила свій біг, ніби пропускаючи все неважливе. Аліса провела в тій кімнаті хвилин двадцять, розгадувала головоломки та загадки, які були зашифровані в деталях інтер'єру та різних побутових дрібницях, поки не знайшла потаємні двері та ключ від них. Двері вивели до сходів, які спускалися до підвалу. Світла було надто мало, щоб роздивитися деталі, але Аліса відчувала, що вона на вірному шляху.

— Марку, хлопці, ви тут? — гукнула вона.

Ніхто не відповів, і Аліса рушила далі. Справді складний квест. Вона досить довго блукала у вузьких коридорчиках музейного підвалу. Якоїсь миті їй навіть стало здаватися, що вона заблукала. Аліса прискорила кроки і, спіткнувшись на рівному місці, впала на підлогу. Долоні втрапили у щось липке. Вона виразно відчула різкий запах. Склалося враження, що при падінні вона перекинула ємність із якоюсь пахучою речовиною.

Аліса піднялася, відчуваючи, що все, що відбувається, починає їй не подобатися. Але тут вона раптом помітила буквально за кілька метрів від себе відблиск. Там дзеркало! Велике — у людський зріст.

Це змінювало справу. До Аліси знову повернувся гарний настрій. Вона зрозуміла, що все робила правильно і вийшла туди, куди вимагала гра. У неї з'явилася впевненість, що за дзеркалом виявить двері, і вони нарешті з'єднаються з командою. Це ж розповсюджений прийом у квестах — ховати входи-виходи за великими дзеркалами.

Аліса підійшла ближче. Від дзеркала віяло старовиною. Його обрамляла металева рама з візерунками та чудернацькими символами. Вона торкнулася поверхні, і та пішла хвилями. Виходить, це не скло? Якась плівка? Аліса сама не зрозуміла, як виявилася по той бік. Просто переступила раму і не зустріла жодної перешкоди.