Розділ 11

Минали дні. У школі нічогісінько не змінилося, за винятком того, що почалася масштабна підготовка до ЗНО. Ну хоча б однокласники ставляться до мене цілком нормально. Але наврядчи мої уявлення про нормальність правильні, адже всі з мого класу просто поводяться так, наче мене немає поруч. Вчителька з фізкультури, того ж дня, коли взяла мене в команду, підвернула ногу і лише зараз знову вийшла на роботу. Тож сьогодні, 4 листопада – перше тренування з легкої атлетики.

Після уроків я одразу побігла до роздягалки та перевдягнулася у спортивну форму, після чого поспішила на вулицю. Погода була не зовсім чудовою, але вчителька вважала, що поки немає дощу чи снігу, тренування повинні бути в «польових» умовах, тобто на свіжому повітрі. Цього дня ми мали здійснити командний забіг на три кілометри, щоб місіс Тенант змогла побачити, хто витриваліший та швидший за інших.

Коли всі учасники нашої команди вишикувалися в довгу лінію та приготувалися, то вчителька дала сигнал і ми кинулися бігти. Проте навіть тут я побачила несправедливість. Коли ми пробігли метрів з двісті, одну з моїх однокласниць штовхнули й та впала на землю та почала задихатися. Але всім було байдуже до Леслі (так звали цю дівчину), кожен з нашої команди хотів прибігти першим. Лише я зупинилася та надала першу медичну допомогу й допомогла повернутися  до місіс Тенант.

Коли ми підійшли до неї та мою однокласницю відправили до медпункту, я думала, що вже бігти далі не має сенсу, але вчителька сказала, що поки не добіжить кожен, вона не знатиме, хто чого вартий і чи я можу бігати взагалі в умовах змагання. Тому довелося доганяти інших. Виявилося, що це не так уже й важко і коли я добігала другий кілометр, то наздогнала інших і в результаті прибігла навіть перша. Як-не-як, а в мене була практика за всі ці довгі роки, коли мені доводилося просто тікати від проблем.

Про результат цього забігу дізналася вся школа. Не скажу, що в мене з’явилося дуже багато прихильників та нових друзів. Але Леслі – дівчина, якій я тоді допомогла, почала товаришувати зі мною. І це був непоганий початок, адже вона входила в топ 10 найпопулярніших дівчат школи та знаходилася далеко не на останньому місці в рейтингу. Окрім того, після початку нашого з нею спілкування, кількість підписників в моїх соціальних мережах ще збільшилася приблизно на сто людей, а про випадок зі смітником уже всі забули.

Отже, перші пункти в моєму плані «Як стати популярною до випускного» можна відмітити, як виконані. Тепер на черзі ще один конкурс з малювання, де я маю перемогти. І не тільки тому, що так піднімуся ще на сходинку вище, а ще й тому, що головною нагородою в конкурсі є навчання в мистецькому університеті моєї мрії та я не можу згаяти такий шанс.

Час спливав невблаганно швидко. Не встигали закінчитися уроки, як потрібно було йти до репетиторів, щоб готуватися до ЗНО. Після них на тренування з легкої атлетики, а потім ми збиралися разом з Кейт і Леслі, щоб зробити домашні завдання та обговорити нові модні тенденції, різні дівчачі дрібнички та звісно ж не забути про хлопців. А наступного дня, після ранкової пробіжки та сніданку, все починалося знову. З одного боку це неймовірно втомлювало, а з іншого давало відчуття, що я комусь потрібна, адже тепер в мене є дві подруги, вірна команда та й просто люди, яким цікаве моє життя.