Розділ 6 — про тектонічні зрушення

— Хіба лікар не прописав вам постільний режим?

Ця фраза, вимовлена ​​тихим вкрадливим оксамитовим голосом зі знайомими іронічними нотками, так плавно пробралася в дрімоту, що Ліда навіть не одразу розплющила очі. Її розморила гаряча вода і заколисуючий м'ятний аромат мильної пінки, млість і знемога ввели в приємний транс. Але навіть коли вона розплющила очі, не відразу повернулася в реальність — аж надто картинка перед очима була сюрреалістичною і здавалася продовженням дрімоти.

На краєчку "джакузі", в якому ніжилася Ліда, сидів король, опустивши ноги у воду. На ньому був розкішний банний халат із темно-синього атласу. Ліда чомусь відзначила для себе, що темно-синій личить тирану не менше, ніж білий. А взагалі чи існує хоч щось, що йому не личить?

Якось Ліді трапився в інтернеті рекламний ролик елітного спа-комплексу. Герой ролика, смаглявий красень, ось так само сидів на бортику джакузі і усміхався. Творці ролика продумали все до дрібниць: гарне накачане тіло, сліпуча білозуба посмішка, адресована ніби персонально тобі, і погляд, що обіцяє щось особливе, натякає на рідкісне задоволення. Загалом всього тридцять секунд перегляду і вже пристрасно хотілося той спа-комплекс відвідати.

А тут Ліда начебто вже в спа-комплексі і навіть красень-чоловік тут є, і такий, що той із ролика в порівнянні з цим такий собі. І посміхається цей точно саме Ліді, а не просто в екран. І погляд у цього багатообіцяє набагато більше, ніж у того…

— От думаю, а чи не призначити покарання злісній порушниці приписів лікаря?

Слова знову пролунали тихо та вкрадливо, але тепер Ліда остаточно прокинулася. Дрімота зникла, голова прояснилася, і одразу ж прийшло усвідомлення всієї пікантності ситуації. На ній же зовсім нічого немає! На щастя, хоча б місцеві "гелі для душу" створюють досить густу піну. Навряд чи король побачив набагато більше, ніж можна. Але з якого дива він, взагалі, сюди прийшов?! Обуренню Ліди не було меж.

— Чому ви тут? — гнівно спитала вона.

— Прийшов прийняти ванну, — відповів король незворушно. Його задоволена фізіономія свідчила, що він не відчуває жодної краплі каяття за свій вчинок.

— Негайно лишіть мене саму! — Ліда трохи підвелася, щоб різким рухом руки вказати королю на двері. Але відразу усвідомила свою помилку і знову заглибилася у воду по шию.

— Ви проганяєте мене з моїх власних лазневих володінь? — висловив король здивування.

— Але ж зараз мій час! — присоромила його Ліда полум'яним поглядом.

Ага, присоромиш такого.

— Хіба? — припідняв він брову.

Чи не хоче тиран сказати, що Ліда втратила лік часу і пробула тут довше, ніж було узгоджено у розкладі?

— А котра зараз година? — недовірливо примружилася вона.

— П'ять хвилин на одинадцяту, — король продовжував усміхатися. Схоже, його аж розпирає від щастя, що Ліда зайві п'ять хвилин пробула у ванній. — І зверніть увагу, на відміну від вас, я вас не проганяю — можете хлюпатися скільки завгодно, хоч уже пішов мій час.

— Як я це перевірю? Може, ви мені брешете? — спробувала Ліда вивести пройдисвіта на чисту воду.

— Ну що ви, я вирушив сюди лише після того, як годинник на вежі часу пробив десять разів, — запевнив король, хитнувши ногою. От хай би краще сидів, як сидів, бо всю піну Ліді розжене. — Скажу вам більше, я був абсолютно впевнений, що ви давно в ліжку. Сильван доповів мені, що ви хворі і вам прописаний постільний режим.

Ліда могла з натяжкою припустити, що король, прямуючи сюди, справді не здогадувався, що застане її у ванній, але це не відміняє того факту, що коли застав, він чомусь ні на секунду не засмутився, а навпаки, вельми зрадів.

 — Більше того, — король продовжував похитувати ногою, — якби я знав, що у моєї радниці в планах вкотре проігнорувати приписи лікаря, я б діяв геть інакше.

— Як? — Ліда підгребла до себе ближче острови піни, поки король остаточно їх не розігнав.

— Я б наказав їй прийти до мене, бо мені терміново потрібна її порада.

Ого! Від подиву вона знову підвелася, але швидко знову пірнула назад у піну. Після тієї першої обов'язкової поради, яка мала прозвучати на ритуалі посвяти, король жодного разу навіть не намагався використати Ліду за призначенням — у сенсі як радницю. А тепер сам, добровільно, просить пораду? Це ж якась просто таки епохальна подія. Це ж якісь тектонічні зрушення!

— А яка порада вам потрібна? — у Ліді одразу спалахнула цікавість.

— Щоб підвести до суті питання, мені доведеться коротко розповісти про перебіг сьогоднішнього засідання великої ради, яке ви пропустили.

І хоча фінальну частину Ліда застала, але послухати, з чого все почалося, було цікаво. Поки король жваво переповідав дуже кумедні і водночас вельми дивні події, у центрі яких фігурували цвіркуни, у Ліди йшла інтенсивна розумова робота. Закінчив король питанням:

— Цікаво було б дізнатися вашу думку, хто все таки наловив цвіркунів і навіщо.

Питання не зависло колом у повітрі, тому що до цієї миті Ліду вже осяяла геніальна ідея.

— Поки не знаю, хто це був, але впевнена, що вже сьогодні вночі він піде до озера.

— За новою партією цвіркунів?

— Саме так! Для чогось вони йому дуже потрібні, якщо він відловлює їх у таких кількостях.

— А вам не здається захоплення цвіркунами дещо підозрілим?

— Здається. І якщо вам неодмінно хочеться дізнатися, хто цей підозрілий ентомолог, нам потрібно поквапитися.

_________________________

Дорогі читачі!
Цього тижня вихідними будуть четвер та неділя. А далі перейдемо до звичайного розкладу публікації: щодня, крім середи та суботи.
Тобто сьогодні, у четвер, нового розділу не буде. Побачимося у п'ятницю. На нас чекають шпигунські пристрасті з несподіваним фіналом:)