Розділ 17

“Привіт! Це Софіна. Я надсилаю тобі листа в коробці з-під цукерок (до речі, вони надзвичайно смачні), щоб його не зміг ніхто прочитати. Якщо коротко, то ми зустрілися з дідом, як і домовлялися. Уявляєш, він згадав, як називається хвороба, яку ми бачили у храмі, - імлея. А ще, почувши наш план про Північ, він наказав заїхати до якогось стариганя. Казав, що на Півночі є шамани, які практикують магію. Хоча, мені здається, духи - теж свого роду магія. Але духи не можуть вилікувати Ровіна, а Північний дід може хоча б спробувати.. Тому обов’язково завітаємо. Надсилаю замальовки Ау з місцезнаходенням храму, шамана та міста, яке ми, можливо, повинні будемо відвідати. Сподіваюсь, ти щось тут зрозумієш.. Хоча ні, сподіваюсь, що тут зображена реальна карта. Бо коли Ауля малювала її, то була схожа на моїх минулорічних вихованців, коли я давала їм завдання зобразити щось.

Тепер трішки про нас. Крило Ровіна майже загоїлось. Пощастило, що у його сім’ї є гроші на лікування. Також він з Аурелією повернулися до навчання. Зараз вони проводять багато часу в бібліотеці. Ау з ентузіазмом копирсається в релігіях (хоча, якщо чесно, я не вважаю, що це має сенс. А в її випадку це може бути ще й небезпечно. В минулий раз, коли вона з таким запалом вивчала якусь тему, то мало не переїхала на Південь заради вивчення когу. Чи як правильно називається той бойовий стиль, про який ти розповідав? Тоді довелося з нею битися, щоб вона зрозуміла, що бої не для неї, хаха), Ровін досліджує астрономію аби знайти хоча б щось про другий супутник. Поки що нічого, але ми лише почали. Я все ніяк не потраплю до матері тієї дівчинки, що хворіла імлеєю. У коледжі завалили завданнями, маю з декількома іншими дівчатами влаштувати свято для дітей. Вони такі маленькі, проте їх костюми забирають багацько часу.

Я, Ро та Ау сподіваємось, що у тебе все добре. Будемо чекати від тебе листа. До зустрічі!”

***

“ Привіт, Море. В цей раз надсилаю листа у наборі з сушеним м’ясом.. Ровін сказав, що так буде краще. Скажу одразу: вітаю з тим, що твоєму наставнику стало краще! Ти гарно попрацював аби допомогти йому. А ще дуже рада, що ти можеш повернутись у море. Сподіваюсь, тебе не покусають ті медузи, що скупчилися біля берегів. Досі не розумію, чому вони туди припливли. 

Тепер про справи. Скажу так: вони кепські. Пройшла половина відведеного перед Північчю часу, але ми нічого не знайшли. А ще цікаво, ти читав новини за минулі п’ять днів? Якщо ні, то сталася одна з наймасштабніших катастроф. У Біолі через землетрус складалися будівлі навпіл. Більшу частину населення поховало під завалами, а інших намагаються розселити хоч кудись. Цікаво, до тебе відправляли когось? Я допомагала тим, хто приїхав до нас. Вони такі змучені. Деякі, як виявилося, не перший раз потерпають від катастроф. Найяскравіший представник – бабця з, як здається, Півночі. Я намагалась запропонувати їй їжу, але вона лише бурмотіла щось про те, що це все покарання від Місяця за те, що ельфи перестали вірувати в сизонів, коців, філярів та духів!! Мене аж трусонуло, коли я почула про духів. Мені шкода, що я так злякалася та покинула її, але втрапити до в’язниці через розмову про заборонену релігію з якоюсь бабцею не хочеться. До речі, в місті стало більше гвардійців, військових та жерців.. Ровін розповів, що влада намагається об’єднати знедолених навколо церкви, тому нашвидкоруч будує храми та розсилає своїх людей. Не знаю, як до цього відноситись..

Зовсім скоро я напишу тобі листа з датою нашої зустрічі у Конвені. Але перед цим поділись враженнями від повернення на човен. А ще Ровін передає тобі прохання про те, щоб ти пішов на турнір з когу за вас обох. Він, на жаль, занадто зайнятий, щоб приїхати. Бувай”.

***

“ Привіт! По-перше, я сподіваюсь, що цей лист прийде у твій день народження. Але навіть якщо запізнився, ми усі все одно тебе вітаємо! До речі, пам’ятаєш той дурнуватий віршик-привітання, про який я тобі розповідала? Я його знайшла. Зачитаю у Конвені, бо тут писати соромно. По-друге, Ровін в захваті від твого опису турніру. В новинах про нього написали дуже мало, тому твої слова стали для нього відкриттям!

До речі, ми будемо у Конвені рівно через два тижні, тому чекаємо на тебе там на центрально ринку о третій годині.

З останніх новин. Ровін не знайшов нічого про другий супутник. Складається враження, наче про нього знають лише Ксеор та духи. Але Ро помітив, що, як виявляється, північні ельфи в свій час дуже полюбляли астрономію. Майже всі відкриття були зроблені ними. Аурелія знайшла інформацію про тих, кого називала та бабця. Вона три тижні бігала з тими релігіями бо гадала, що вони якось пов’язані з духами. А точніше - духами, церквою, Ровіном та ще приблизно десятьма речами, які пам’ятає лише вона. Проте, як виявилося, це все не мало сенсу.. Хоча Аурелія й намагалася натягти теорію на всю ту купу інформації, але ми все ж змогли переконати її, що вона аж надто захопилася. Я за весь цей час не наважилась йти до матері тієї дитини. Навіть прийшла їй під двері, але постукати не наважилась. Ну не можу я дозволити собі розідрати таку глибоку рану. Але я попитала подружок тієї дівчинки про її поведінку в останні дні, коли вони бачились. Вони сказали, що вона була дивна. Наче злякана. Гралася сама, «не билася на горбушку від хліба», не хотіла танцювати с хлопчиком, з яким вона була у парі перед виставою. При цьому вона не виглядала хворою. Я не працювала в ті дні, але інші вихователі сказали, що вона виглядала здоровою, просто засмученою. Дивно це все. Можливо, шаман зможе вилікувати Ровіна та розповісти щось про імлею? Стільки ж надій на того старого, хоча не факт, що дід його не вигадав взагалі.

З нетерпінням чекаємо зустрічі. Не віриться, що вже пройшло декілька місяців з нашого знайомства.. До речі, ти ж не читаєш газет, тому повідомляю, що в море краще не виходити. Я знаю, ти лише повернувся туди та тобі дуже подобається, але погода знову дуріє. А ще кількість катастроф збільшується з кожним місяцем, тому воно того не варте.. Дуже шкода, що через всі ці зміни у світі (чи як це назвати), у тебе немає безпечного шансу працювати там, де тобі справді подобається.”