Частина ІІ

Графиня Еленор

... Кажу ж я, Лорі, йди поспи годинку-другу! 

Як відпочинеш, от тоді й покличемо кравчиню. 

Лорейна

Ні, тітонько, покличмо зараз –  

Я добре почуваюсь і не хочу спати.

(Графиня Блейк та її вихованка саме повернулися з Собору. Лорейна виглядала стомленою, але відмовлялася трохи відпочити. Їй хотілося якнайшвидше почати обирати сукню для Весняного Балу. Тому, дівчина з тіткою відразу ж пройшли в простору, добре освітлену кімнату, де вже лежали зразки дивовижних, вишуканих тканин, з яких належало зшити чудові сукні для графині та юної Лорейни. Не дочекавшись місіс Крейн – кравчині, яку порадила графині її давня знайома – Лорейна сама почала перебирати тканини та різні матеріали для пошиття. Стоячи перед великим дзеркалом, вона придивлялася то до ніжного лілового шовку, а то до коричневого оксамиту. 

Словом, коли прийшла місіс Крейн, дівчина встигла покрасуватися майже у всіх представлених для вибору зразках, але… так нічого і не вибрала. Графиня привіталася з низенькою, трохи повнуватою жіночкою, якій належало створити парочку шедеврів для графині та її вихованки. Стримано посміхаючись, місіс Крейн хотіла обрати сукню спершу для графині, та Еленор відмовилася. Вона бачила, що Лорейна ледве тримається на ногах, насилу розплющуючи припухлі, почервонілі повіки – далось взнаки читання віршів до пізньої ночі. Тому, графиня вирішила обрати все необхідне спершу для вихованки, щоб та якнайшвидше пішла відпочивати. Але коли кравчиня спитала дівчину, яку сукню вона б приблизно хотіла вдягнути на Бал, то Еленор зрозуміла, що швидко це питання аж ніяк не вирішиться. 

Річ у тому, що юна леді просила створити якусь неймовірну, майже казкову сукню. Слухаючи не надто чіткі побажання вихованки, графині здавалось, що підібрати все необхідне для омріяної сукні, а тим більше зшити її… ну майже неможливо! Проте місіс Крейн довела, що вона недаремно вже майже десять років одягає титулованих осіб, а одного разу навіть допомагала шити сукню для самої королеви… Один тільки раз, але ж допомагала! 

Отож, уважно вислухавши Лорейну, місіс Крейн зразу ж зрозуміла як і з чого треба шити, щоб юна пані була задоволена. І добре, бо Еленор вже почала дратуватися: їй здавалось, що вихованка відкидає всі пропозиції кравчині. Помічниці місіс Крейн – а їх було четверо – просто не встигали подавати і забирати тканини. Графиня тільки дивувалася, чому це спокійна і стримана раніше у виборі суконь Лорейна – зараз так прискіпливо до цього ставиться. Нарешті, коли було відібрано три види тканин для пошиття різних кольорів і відтінків, а також матеріали для оздоблення – місіс Крейн наказала помічницям зняти з дівчини мірки. Настала черга графині обирати сукню. Після метушні, що її зчинила вихованка, Еленор зовсім розгубилася, коли кравчиня спитала)

Місіс Крейн

А Ви б чого хотіли, мила пані, 

Як Вам атлас – блакитний чи рожевий? 

Ще… білу парчу можна взяти, 

Декор з шифону чорного додати… 

Графиня Еленор

Навіть не знаю, що сказати… 

Лорейно, люба, ти вже можеш йти 

Бо ж місіс Крейн – я певна – зробить все як слід… 

Іди поспи, дитино, бо дуже стомлений у тебе вид. 

Лорейна

Так, тітонько, Ви праві 

Місіс Крейн, Вам вдячна за турботу.

Місіс Крейн

Скоро подякуєте, юна пані, й за роботу.

Лорейна

У цьому я не сумніваюсь.

Ну що ж… Тоді прощаюсь!

(Лорейна залишає тітку з кравчинею та її помічницями. Дівчина була дуже стомлена, але усміхнена і задоволена. Проте місіс Крейн мала на меті домогтися того ж самого і від графині. Вона знову ввічливо всміхнулася)

Місіс Крейн

То як, пані, вже щось обрали?

Графиня Еленор

Ну... Парча надто тепла для весняної пори… 

Не знаю, порадьте краще Ви.

Місіс Крейн

Графине, я ж уже сказала: 

Атлас, шифон, можливо – тафта… 

Велюру я б не брала: теж теплий він.

Графиня Еленор

Ви знаєте, до шовку я охоча…

І до атласу – часто їх ношу.

Місіс Крейн

Підійде до атласу органтина, 

До шовку трохи газу* додамо.

Графиня Еленор