27.2. Рибка таки заковтнула гачок?! 

— Твоя правда, — Кощій повільно опустився в крісло, яке одразу затріщало, а з дерева осипались додолу залишки льодової кірки. — Конференцію ми закрили на своїх умовах. Весь їхній східний блок зараз сидить із заблокованим доступом і думає, як взагалі обійти закони Ярослава Мудрого, які їм Вероніка прямо на стіл вивалила. Західний блок у Мюнхені теж притих, бо зрозумів: якщо ми отак просто дістаємо козирі тисячолітньої давнини і закриваємо ними кордони для чужої магії, то лізти в наші ліси — собі дорожче. Ми показали зуби. Тепер, поки аль-Мансур зайнятий самою Євою і думає, що виграв, я можу спокійно підім’яти під себе всі дикі поліські болота й заповідні хащі, на які німці давно задивлялися. Оформлю право на монопольний збір некро-інгредієнтів і магічної сировини, поки Мюнхен боїться носа сюди поткнути. Без відьми під боком і її вічних капризів ця паперова тяганина піде втричі швидше. Головне, щоб вона там, у тих спекотних Еміратах, не забувала, навіщо туди полетіла. 

— Не переживай, у неї на чужі гроші й секрети нюх кращий, ніж у твоїх аудиторів, — каркнув ворон, перелітаючи на підвіконня. — Вона звідти викачає всю їхню цифровізацію разом із потрохами, поки цей пустельний індик буде їй у вуха золотом заливати. Твоє завдання зараз — не лізти зі своїми ревнощами, дати їй спокійно зіграти ображену королеву і забезпечити нам повний тил тут, на місці. Поки східні адвокати намагаються вкурити, як за нашими законами обійти заборону на експорт магії, ми маємо закрити всі питання. 

— Та закрию я ці питання, не каркай під руку, — буркнув Костянтин Борисович, нарешті сідаючи за стіл і розстібаючи верхній ґудзик сорочки. — Тобі чудово відомо, Аристарху, що внутрішній ринок під моїм повним контролем. Канцелярія вже готує додаткові акти щодо недоторканності поліських угідь, тож Мюнхен не ризикне зробити жодного кроку, поки посада Яги формально залишається вакантною. Мене обурює інше. Явдоха Степанівна могла б бодай заради пристойності скористатися нашим службовим бортом, а не демонструвати всьому магічному світу таку поспішну прихильність до білого кольору й золотого оздоблення чужого лайнера. Це шкодить нашому престижу. 

— Ну, погріє вона свої кістки на сонечку, ну, переполовинить його рахунки — тобі що, шкода? — Аристарх хитро блиснув оком. — Заспокойся і готуй сервери для прийому потрібної інформації — усіх тих цифрових нутрощів і звітів, які вона звідти викачає. Наша Яга заходить у його систему з тилу, Костю, а ти переживаєш за престиж. 

Кощій лише зітхнув, витяг із шухляди столу старовинну срібну табакерку і крутнув її в пальцях. План був тонким, як павутина, і якщо хоч один елемент цього борщагівсько-дубайського транзиту дав би збій, наслідки розгрібати довелося б наступні кілька століть.

Але сам шейх, як виявилося, не надто засмутився через втрату прямого доступу до київської некромережі. Прораховуючи ситуацію на три кроки вперед, Тарік аль-Мансур розумів: навіщо йому сухі гігабайти заблокованих чужих душ, якщо можна забрати першоджерело? Саму Ягу. 

Перетворити Єву на свій інструмент, викачати її древню магію і її ж руками підкорити цю землю, де вона досі формально ввжалася хазяйкою, — ось що стало його справжньою метою. Навіть думка, яка промайнула в його голові під час фінального аккорду танго, здавалася геніальною: він запропонує їй заміжжя. Офіційний, завірений усіма потойбічними печатками шлюб, який назавжди прив'яже її силу до його еміратської імперії. Але це — згодом, уже на борту його розкішного джета. А поки що рибка заковтнула гачок.

Тарік уже бачив, як через її древню силу він легко обійде будь-які кордони і витягне з київських пагорбів джерело тієї самої первісної некромагії, яку Кощій століттями беріг під замком. Шейх мислив категоріями чистого прибутку, де жіночі почуття були лише безкоштовним інструментом, спроможним зламати будь-який захист.