РОЗДІЛ 26. Танго на камені і юридичний форс-мажор   26.1. “План — лайно, але я з вами…”

— Та застебни ти пельку на защіпку, птахо привокзальна! Які три томи заставного права княжої доби? У нас літак за дві доби, а ти мені пропонуєш у Тридев’яте пертися, Костянтину комедію ламати?! — Єва зі злістю затягнула ремінь на новенькій валізі, аж Млинцур, який сидів зверху, незадоволено нявкнув.

— Кар-р! Не комедію, а тактичний маневр! — Аристарх ображено переступив лапами по спинці торшера, згубивши велику чорну пір’їну з крила. 

Яга тільки очі скосила на неї, мріючи швидше підібрати й заховати, щоб ніхто не заявив на цю пір’їну свої права, — це ж який інгредієнт до багатьох рідкісних зіль! — тож вона навіть вигляду не подала, щоб Ворон не помітив, чим зацікавилась древня відьма. 

— Костик там кабінет розніс, щоб камери аль-Мансура зафіксували реальну кризу! Ти мусиш з'явитися на прийомі. Мусиш бути ображеною, гордою і… абсолютно доступною для східних інвестицій. Якщо Тарік не покличе тебе у свій джет сам, ми не проліземо повз цифрові фільтри його еміратської некромережі. Ти маєш взяти його тепленьким, прямо під кураторством Західного блоку! Але… все це мусить бути упаковане у дуже оригінальну обгортку, — Ворон знову переступив з лапи на лапу. — Ну, так, як ти вмієш, Євочко, хіба мені тебе вчити?! Ти ж завжди сама все добре знаєш…

Ворон від важливості моменту замахав крильми й ледь не зніс люстру, але вчасно згрупувався. Єва ж у цей час люто запхала в бічну кишеню валізи кілька пачок заспокійливого збору з зібраних власноруч трав у Прадавньому лісі, де зараз нудились на господарстві лісовик з домовим Савкою, подумки проклинаючи й Кощія з його багатовекторними інтригами, і всю міжнародну некромантію, разом узяту.

Млинцур похмуро зблиснув своїми жовтими баньками, лизнув лапу й авторитетно заявив:

— План — лайно, але я з вами. Тільки в багажне відділення я не полізу ні за які плюшки. Я магічний помічник, а не мішок із картоплею. Якщо цей пустельний півень везе нашу відьму на власному літаку, то я залізу в його гардеробну і переполовиню його шовкові чалми ще над Чорним морем. А ви, дівчата, — кіт суворо перевів погляд на Сніжану з Дариною, які слухали з роззявленими ротами, — дивіться мені тут. Щоб на фірмі, поки ми з Євою повернемося, порядок був. Щоб усіх клієнток, які прийдуть з матримоніальними планами, заміж повидавали. Чуєте?! Повторюю… — він сердито подивився на дівчат. — Усім, хто шукає, чоловіка, знайти і видати заміж. Кому треба почистити ауру, почистити її так, щоб більше не хотілося… Словом, ви мене зрозуміли. 

— Не переживай, Млинцурчику, — Сніжана хижо посміхнулася, і на її пальцях проступив легкий іній, такий звичний для цієї відьми. — Вероніка вже скинула нам інструкції, та і Єва все розказала наперед. Поки ви будете виховувати шейха, ми тут такий порядок наведемо, що Кощіїв холдинг проситиметься до нас на субпідряд.

Дарина, яка вже майже звикла до правил мегаполіса, теж кивнула, ховаючи карпатські амулети в кишені свого оверсайз-худі:

— Справу зробимо, Єво. Лети. Тільки покажи їм там, яким буває наш справжній правічний ліс, коли його намагаються прибрати до рук. 

Кіт задоволено згорнувся калачиком на купі її речей, демонструючи, що готовий маскуватися під будь-який вид хутряного коміра, аби лише не пропустити безплатний круїз еміратськими авіалініями.

Єва підійшла до дзеркала, поправила смарагдовий комірець свого ділового костюма-трійки й задоволено примружилася. Актриса всередині неї вже аплодувала стоячи. Сцена була готова.