24.6. Яга збирається на Схід 

— Ах ось воно що… — протягнула Яга, і в її голосі з'явилися небезпечні оксамитові нотки, від яких Млинцур про всяк випадок перестав вимагати вино й притиснув вуха. — Контракти видатних діячів їм потрібні? Східний штучний інтелект на наших київських мізках будувати? Ну, Костянтине Борисовичу, ну шпигун некромантський… Вирішив розіграти карту “бідного нещасного колишнього”, щоб самотужки прикрити заставні підземель холдингу?

Вона хижо посміхнулася, повільно погладивши кота за вухом. Образа повністю вивітрилася, поступившись місцем стратегічному мисленню. 

— Що ж, якщо Захід і Схід вирішили погратися на нашому полі у велику гру, місцева відьма покаже їм, як насправді грають за тутешніми правилами. Якщо Тарік думає, що я — його легка здобич, яку можна купити за чорні лотоси й пустельну екзотику, то нехай готує свій приватний джет. Шпиганські ігри, кажете? Контекст вони створюють? Значить, доведеться мені таки прийняти офіційне запрошення аль-Мансура й злітати в його Емірати. Але не як ображена жінка, яка тікає від проблем, а як… глибока розвідка нашого розливу. Сніжано, пий швидше вино, у нас мало часу. Дарино, піднімайся з килима, треба збирати валізи. Нам треба на власні очі побачити, як саме цей східний блок намагається під нас копати і яку пастку вони готують.  

Кіт, подумавши, голосно нявкнув, знову “забувши”, що вміє говорити. Злетівши з колін Сніжани, він одним точним стрибком опинився на старій великій валізі, що припадала пилом на шафі, і заклацав кігтями по замках, показуючи, що до відрядження готовий. Аристарх на кріслі задоволено почистив дзьоб об оббивку: гра обіцяла бути настільки масштабною, що навіть найсухіші цифрові алгоритми західного блоку навряд чи змогли б передбачити, що здатна натворити розлючена відьма з Правічного лісу на золотих пісках Дубая.

Сніжана з Дариною перезирнулися. В очах молодої київської відьми віддзеркалився той самий фірмовий троєщинський азарт її матері, яка ніколи не віддавала свого без бою.

— Я зараз же пишу Вероніці, — Сніжана вже діставала телефон, стрімко клацаючи по екрану. — Нехай терміново готує нам юридичний супровід під виглядом міжнародного культурного обміну чи перевірки магічних ліцензій. Якщо ми летимо в лігво до шейха чи хто він там у них, вічно забуваю, у нас кожен папірець має бути завірений так, щоб їхні аналітики вмилися сльозами. Вероніка з них живими не злізе.

— А я зберу наші карпатські трави й захисні амулети, які блокують їхні закордонні сканери, — серйозно кивнула Дарина, підхоплюючись із підлоги й рішуче загортаючи рукава свого худі. — Якщо вони думають, що зі своїм ШІ прорахували все, то просто ще не стикалися з корінням наших древніх лісів. Там жоден супутник зв'язку нічого не зрозуміє.

Єва підійшла до вікна, де за склом у сутінках шуміла вечірня Борщагівка. Костянтин міг скільки завгодно вдавати з себе дурня перед своєю німкенею заради відведення очей, але аль-Мансур грав по-крупному, і його шпигунські лотоси вже стояли в її кутку. Східний блок сподівався, що через ревнощі київська відьма стане слабкою ланкою, яка, образно кажучи, сама принесе їм ключі від підземель. 

Що ж, Тарік дуже хотів бачити її в Дубаї — і він її побачить. Головне, щоб Вероніка встигла зробити документи до того, як східні сканери засічуть, що Борщагівка летить туди не в гості, а з конкретною метою: переполовинити їхній хвалений цифровий софт древніми чарами Правічного лісу…