24.5. Чистий розрахунок, нуль хімії

Чорний котяра схвально басовито муркнув. Потім підвівся, переступив лапами й по-господарськи заліз дівчині на коліна, усім своїм виглядом показуючи, що повністю згоден із такою ринковою аналітикою. Він навіть витягнув морду до її келиха, вимагаючи своєї долі вина, хоча чудово знав, що отримає дулю з маком, а не алкоголь.

— І взагалі, — Сніжана задумливо покрутила келих, спостерігаючи за грою світла на стінках кришталю, — ви на її шию дивилися? У неї під тим шкіряним коміром висів кулон із захистом від ментального сканування вищого рівня. Срібло з рунами, глушить будь-яке емпатичне проникнення. Я днями читала про це у даркнеті. Навіщо звичайній “давній колезі”, яка просто приїхала згадати молодість і Берлін, захищатися від господарів київського потойбіччя за найвищим розрядом? Вона тримала жорстку внутрішню дистанцію навіть тоді, коли торкалася його сорочки. Чистий розрахунок, нуль хімії. Наші дівчата так на мужиків не дивляться, навіть якщо той мужик — безсмертний мільйонер.

— Думаєш? — Єва на мить застигла з келихом біля губ, так і не зробивши ковтка. — Хоча врахуй, що вона не молодість сюди згадати приїхала, а на конференцію некромантів, яку Кощ проводить у себе в замку. Я, до речі, там теж мушу бути. 

Лють усе ще клекотіла всередині, але гостра відьомська інтуїція Сніжани, яка ще не була замилена столітніми інтригами вищого ешелону некромантів, зараз поцілила точно в яблучко. Образа на колишню любку почала стрімко трансформуватися в холодний професійний інтерес Яги. Їхнє місто намагалися розіграти втемну, і це Єві дуже не подобалося.

Раптом прямо у прочинену кватирку з тріском, шурхотом і незадоволеним карканням ввалився Аристарх. Старий птах важко приземлився на спинку крісла, ледь не перекинувши улюблений торшер Дарини, кілька разів енергійно обтрусив крила від гарячого київського смогу й захекано видав:

— Кар-р! Бізнес, точно біз-знес! Сніжка в ціль попала, купуй їй цукерки, Єво! Житомирські тритони скасовуються! Невмирака в кабінеті маску зняв, щойно ти за двері вийшла. Вони з цією євровідьмою про контракти говорять. Східняк хоче купити душі наших древніх князів, зодчих і гетьманів для свого мертвого закордонного комп’ютера! ШІ вони там будують, некромережу! А любощі Морріган про людське око — це просто димова завіса, суто тактичне прикриття, щоб супостати думали, ніби у Костика криза середнього віку, стара любка в голові й ревнощі в мізках!

Ворон емоційно тупнув мозолистою лапою по матерчатій оббивці старого крісла, аж пір'я на шиї стало дибки:

— Вони хочуть викачати весь наш золотий магічний фонд, розумієш?! Отой аль-Мансур думає, що якщо підсуне тобі кришталеві скриньки з прахом перських царів і заговорить зуби східними казками, то ти йому ключі від київських підземель на тарілочці винесеш. А мій Костик тепер змушений удавати з себе закоханого дурня перед Морріган і терпіти її пазурі на своєму комірці, щоб європейські радари й супутники не засікли реальних маневрів нашого холдингу!

Єва повільно, дуже акуратно поставила келих на журнальний столик. Смарагдові очі знову небезпечно блиснули, але тепер у цьому погляді не було й краплі колишньої жіночої образи — там розгорявся шалений азарт древньої сили. Хто знав Ягу, той однозначно розумів, що аж тепер усі ховайся.