Розділ 3. Відмова

Друзі ще довго танцювали, підстрибували у такт веселій музиці та просто насолоджувались своїм молодим життям. Коли прийшов час йти додому, Арсен не роздумуючи покрокував до Ніколь. Сьогодні він не повинен змарнувати свій шанс провести Ніколь додому. 
- Ніколь, -  окликнув він дівчину, підійшовши зовсім близько до неї - Можна провести тебе додому. 
Дівчата разом з  Романом переглянулись. А Ніколь впевнено вимовила:
- Дякую. Але я піду з дівчатами. А то вони бояться без мене йти. 
І тільки солодкий запах парфумів залишився висіти в повітрі після них.  Дівчата сховались в темноті в одну мить. А Арсен стояв розгублений та злий.
- Не засмучуйся,  - сміявся з нього Роман, - Я ж тебе попереджав. Це не та дівчина, яку так легко завоювати.
- Та йди ти, - вимовив розлючено Арсен, - Вона просто ще не зрозуміла, кому відмовила. 
І хлопці попрямували додому. І ніби Арсен виглядав спокійним, але почувався дуже розлюченим. Ще жодна дівчина мені не відмовила, а ця мамолітка посміла мене відшити при всіх. Ну нічого, обов'язково їй помщусь за це. З такими думками він дійшов додому, впав на своє ліжко і міцно заснув. 
Дівчата повертались з дискотеки не менш збудженими. Чудовий вечір танців, відпочинку та спілкування з друзями. Чого ще бажати у 18 років. Коли дівчата відійшли на пристойну відстань від хлопців, Соня прошипіла:
- Ніколь, ти що з глузду з'їхала. Ти хоч знаєш, кому відмовила. Це ж син відомого політика в столиці. У нього грошей кури не клюють, круті машини, та відпочинки на найдорожчих курортах.
- Справді, - засміялась у відповідь Ніколь - А мені він здався простак простаком. Ще ніколи не бачила таких самозакоханих дурнів. Та і що, хіба я дурна заводити хлопця так рано. В мене ще стільки планів. Та і батьки були б проти. Адже я обіцяла їм не затримуватись і повернутись додому з вами. 
- Ой ну добре, - невесело протягнули хором дівчата і поспішили додому. 
Ніколь і сама не розуміла, чому відмовила Арсену у його пропозиції провести додому. І ніби то хлопець сподобався їй, але було щось у ньому, що відштовхувало її. Можливо це просто страх спілкування з протилежною статтю, адже у неї ще не було досвіду спілкування з чоловіками.  

Сумлінна учениця, слухняна донька не мала часу на спілкування з хлопцями. Врешті решт, подумала Ніколь, якщо ми ще раз зустрінемось обов'язково буду сміливішою.