1: Коли сон стає реальністю?

 Мабуть всі ми відчували це колись ? Ви спите і бачите сон в якому спілкуєтесь з якоюсь людиною і розумієте, що вам весело разом . Та як тільки відкриваєте очі не можете згадати його обличчя. Такий сон приснився Луні одної літньої ночі с тих пір вона не змогла знайти того незнайомця. Він іноді приходив у її сни і це знову всиляло надію побачити його.  
Луна Рамірес студентка яка тільки но перейшла на другий курс . Вона вчиться на психолога. Їх корпус об’єднанний з правом і поліцією. Дівчина сподівалася якось у вільний час заглянути на пару в корпус поліції . Може це й стереотип та чоловіків там все одно достатньо і Луна сподівається зустріти там хлопця з її сну. Грошей ледь вистачало на їжу тож дівчина хотіла б знайти роботу на неповний робочий день от тільки поєднувати з університетом буде доволі складно.  
Зранку дівчина прикидається найперша тож швидко збирає всі потрібні речі і біжить в душ. Там вона приводить своє ,пофарбована в білий з деколи блакитними пасмами, волосся. Мама завжди вчила , що одяг це те по чому нас будуть судити допоки не почують наш голос . Скільки б не думала про це чомусь це завжди виявлялося правдою. Луна пішла в інститут. Там вона майже нікого не знала. В гуртожитку дівчина не жила тож знайти друзів було досить тяжко. По дорозі до корпуса Рамірес випадково зіткнулася з Фініасом Маккеєм . Учнем з факультету криміналістики. Він високий з чорним трохи кучерявим волоссям. Лице типового качка, але багато хто з дівчат кажуть, що в нього добре серце.  
- Вибач – перепросила Луна  
Вона поглянула у його обличчя , що раніше їй не вдалося, і зрозуміла, що воно щось нагадує їй.  
- Слухай , а ми не зустрічалися раніше? – повільно і невпевнено проказала білокура дівчина 
- Звичайно бачилися – спокійно і з посмішкою відповів Фініас 
В один момент все застигло. Здавалося не було нікого довкола. Луна виявлялося в лице хлопця намагаючись знайти в ньому щось знайоме.