52. Аліна. Життя клієнтки в першу чергу...

Після того, як програма відфільтрувала записи, ми вмикаємо перший із них і потрапляємо на телефонну розмову двох жінок. Як розуміємо з контексту, одна з них якраз і є мачухою Каті, а друга — якась її подружка… Вони говорили по гучномовцю поки мачуха Каті готувала і ми чули обох.

— Загалом, я не можу приїхати… Може, хоч сьогодні Катя сяде з нами вечеряти. Я не хочу здаватись…

— Ти занадто багато уваги приділяєш тому балуваному дівчиську, — каже  подружка. — Треба жити своїм життям і не намагатися сподобатись усім!

— Але я розумію її почуття. Я всього на вісім років старша за неї, вона може думати, що я хочу її грошей чи спадку, — зітхає жінка. 

— А що каже на це твій чоловік? 

— Я не хочу йому жалітись, хочу сама поладнати з Катею. Бо якщо я поскаржусь, думаю, це вплине тільки негативно на наші з Катею взаємовідносини…

— Я думаю, вона просто ревнує тебе до батька, і всі твої старання нічого не дадуть, якщо наприклад, він не приділяє їй уваги…

— Але він приділяє… Він добре до неї ставиться. Але їй неприємно, коли він добре ставиться і до мене… Загалом, я не знаю, що ще можна зробити…

— Вона ж не маленька дитина, доросла дівчина, студентка… Дехто в її віці вже сам створює сім’ю. Я б не зважала на її вибрики, хай, якщо не подобається щось, іде жити окремо, — каже подружка. 

— Ти ж знаєш, нас з мамою батько залишив, я ніколи так не вчиню з іншою людиною. Мені теж було вже не так мало… Хай я й була на чотири роки молодша, це нічого не змінює. Вийде, що я заберу в неї батька, я так не хочу.

— Тоді вам треба усім трьом звернутися до сімейного психолога…

— Можливо, — вона зітхає. — Ну, якщо нічого не вийде зараз, то певно я попрошу чоловіка погодитись на психолога. Хоча він в мене такий консервативний… Може сказати, що він не псих і все таке, щоб ходити до псиихологів… 

Вони перекидаються ще парою фраз, а потім їй телефонують по іншій лінії, це було щось про доставку…

— Цікаво, — задумливо каже Макс, дивлячись на мене.

— Я не думаю, що вона стала б труїти свою падчерку, — кажу я. 

— Так, погоджуюсь, — киває він. — Але все ж… Що там лабораторія?

— Ось якраз надійшло сповіщення з лабораторії, — кажу я. — Можна поглянути, що там…

— Давай, читай. Може там просто все чисто…

— Схоже, вона приймала якийсь наркотичний препарат, — я переглядаю результати аналізів. 

— Ну не могла ж вона нам про це не сказати і думати, що її труять, — замислено відповідає Макс.

— Отже, їй таки щось підсипали чи підливали, але хто? Якщо не мачуха? Може, були якісь вороги? 

— Але наркотичний… що там конкретно, давай почитаємо в гуглі, які конкретно там ефекти на людину? Може, це допоможе зрозуміти, кому це може бути вигідно. Вбивай назву в гугл.

— Тут написано, що основний ефект цього препарату — зниження лібідо, — 

— Оце вже цікаво! Зниження лібідо, але навіщо? Та тепер на кандидати в отруйники годиться зовсім інша людина, точно не мачуха… Давай зламаємо профілі її хлопця і подивимось, що і кому він писав. Крім того, може там є й повідомлення з нової пошти чи чогось такого про замовлення з аптек. Навряд він би купив такий засіб не онлайн. 

 — Але цей препарат продається за рецептом… То він ще мав у когось узяти рецепт, може має знайомих лікарів чи  купив нелегально на чорному ринку? 

— Чорт, то може він купив його просто за нал і ніде не буде зачіпок, — Макс зітхає. — Але… Ми можемо спитати нашу клієнтку, чи давав він їй щось. Він міг зробити так, ніби це вітаміни, наприклад, поміняти упаковку, запхнути таблетки ці в упаковку вітамінів і дати нашій клієнтці.

 — Справді, зараз я її наберу, — кажу я і беру телефон. — Алло, Катю, це Аліна з агентства, ви мене, мабуть впізнали…

— Так, — відповідає вона дещо схвильовано. — Ви засікли її? Це вона мене труїть?...

— Якраз працюємо над вивченням різних варіантів… — розпливчасто кажу я. — Потрібна ваша допомога, скажіть, чи ви приймали в той час, коли не дуже добре почувалися, якісь ліки, може біологічні добавки чи вітаміни? 

— Так, мій хлопець помітив, що я якась млява, і купив мені вітамінів перед відʼїздом… Він поїхав на цілі три тижні до свого універу на сесію, друга вища освіта… — відповідає вона. — А що, мені могло стати погано від вітамінів? Хіба вони можуть зашкодити? Я пила все по інструкції…

 — Ну, ми повинні врахувати все, щоб не помилитися… А у вас ще залишилися ті вітаміни, чи ви вже допили їх? 

— Так, — каже вона. — Я й зараз їх пʼю, якщо не забуваю… З цим стресом періодично забуваю… Але там ще є таблеток десять.

— Можете нам їх привезти?  — запитую я. 

— Так, привезу… Невже все це — побічна реакція на вітаміни… Ну чому я така невезуча?... Можу привезти прямо зараз! Ви в офісі?

 — Привозьте, ми якраз зараз їдемо туди, — кажу я. — Зараз ще не можемо точно сказати, але аналізи показали наявність у вашому організмі певної речовини. Подивимося, чи є вона в цих вітамінах, якщо немає — шукатимемо далі…