Глава 19

Катя

Вони всі на мене витріщаються! Особливо дівчата і ця білява каланча староста, ніби я їй щось винна. Дивуються, що Рома має дівчину. І схоже, що у студентські роки він був популярним і не лише на своєму потоці. На такого красеня заглядалося багато панянок. І тепер він «дістався» мені, «яка несправедливість» думають вони, «що він у ній знайшов?». А Ромка ще навмисне притискає мене до себе, цмокає і не відпускає ні на крок. Боїться, мабуть, що ляпну щось не те. У мене від цієї близькості незабаром істерика почнеться! Адже це все не по-справжньому, удавання. Я йому не подобаюсь. Йому ніхто не подобається настільки, щоб із кимось зустрічатися. Певно навіть у таких буває профдеформація. З такою роботою він може вже й не цінує стосунки та почуття. Подумки спливає його пропозиція виконати моє бажання, коли залишимося на самоті. Від цього мурашки бігають вздовж хребта навшпиньки, а божевільний метелик складає крильця і ​​пікірує вниз. Може, мені з ним переспати і мене попустить? Я чула таке буває. Скільки ж можна терпіти цю одержимість, адже я до зустрічі з ним була нормальна сіра мишка! А тепер стала пришелепуватою. Навіть поява у моєму житті Владислава Юрійовича мало допомагає.

— А що це ми сумуємо? — шепоче на вухо Рома і знову мене нюхає. Доведеться подарувати йому мої парфуми, якщо вже людина так балдіє. — І зовсім не п'єш?

— Мені вистачило весілля колишнього та тих наслідків. Тому досить з мене ганьби з твоєю участю, — відповідаю тихо, дивлюся йому в очі, і він одразу цілує мене в губи. — Ромо…

— Правильно, сьогодні ввечері ти маєш бути тверезою, щоб усе запам'ятати. Як у тебе так виходить вимовляти моє ім'я? У чому секрет? Щоразу змушуєш мене тремтіти, — посміхається і затискає в кільце своїх обіймів. — Потанцюємо? Подаруємо їм усім таке задоволення? Здається, сьогодні ми з тобою зірки цієї вечірки.

— О, зірка у нас це ти. Вони на тебе витріщаються. Приємно відчувати себе таким бажаним? — йому може і приємно, а мені його за це хочеться тріснути.

— Якщо чесно я від цього втомився, — відповідає пошепки і треться кінчиком носа об мою скроню.

— Бідолашний. Може тобі у відпустку кудись злітати?

— Катько, покусаю. Колись ти добалакаєшся!

Тягне мене на танцмайданчик, і ми танцюємо три медляки поспіль. Причому його друг Андрій намагався запросити мене хоча б на один повільний танець, але Рома категорично відмовився мене відпускати, пожартував і м'яко його прогнав.

— Боїшся, що як тільки ти залишишся один твої одногрупниці тебе розірвуть? — хихикаю йому в плече. — Я щось на зразок щита?

— Ну все, Катько, ти мене дістала. Пішли в номер! — бере за руку і тягне за собою. — До завтра! — махає своїм. — Ми типу спати!

Хлопці з цього приводу відпускають брутальні жартики, дівчата корчать пики. А у мене ноги підкошуються. Типу спати? Він що думає моє бажання обов'язково буде пов'язане із сексом? Мені, звісно хочеться, бо я хворію тобою, але я не буду в купі тих, кого ти перемацав і забув.

— Я в душ! — кидаю з порога, як тільки за нами зачинилися двері.

— Хочеш підемо разом? — грайливо лунає мені слідом.

— Ні, я сама! — душ трохи приводить до тями. Що ж, Ромочко, бажання я вже вигадала. Це будуть тортури. Для мене і, сподіваюся, для тебе теж.

Поки він миється, знімаю банний халат, взбираюся на ліжко і лягаю на живіт, прикривши свою п'яту точку рушником. Так, я гола в одному номері з найбажанішим для мене чоловіком, але між нами нічого не буде.

— Катю… — виходить і завмирає біля ліжка.

— Хочу, щоб ти помасажував мені плечі та спину. Я після масажу міцніше сплю. Це і є моє бажання, — відповідаю йому, намагаючись стримати в голосі хвилююче тремтіння. — Ніякого сексу. Просто масаж. На столику стоїть мій лосьйон, згодиться замість олії.

— Просто масаж, — повторює Рома трохи охрінівши. — Що ж, я спробую, — виливає мені на спину трохи прохолодного лосьйону, сідає поруч і починає ковзати долонями по моїй шкірі від потилиці до попереку, щоразу здвигаючи рушника все нижче і нижче. А я ще й тихенько стогну від задоволення, тому що в нього руки, як у професійного масажиста і всі рухи правильні.

— М-м-м, як приємно, — бурмочу, заплющивши очі. — Я знала, що ти це вмієш.

— Я ще й усередині вмію непогано масажувати, — відповідає глухим охриплим голосом, знову типу випадково торкнувшись моїх сідниць.

— Повірю тобі на слово, але перевіряти не буду.

— Катько, ти садюга! — гарчить Рома. — Мене зараз порве! — різко перевертає мене на спину та сідає зверху. — Хочу тебе… — важко дихає, виблискуючи очима. Ого як завівся! Опускаю погляд і заливаюсь фарбою від розміру його збудження. Я теж тоді хотіла, але ти мене відштовхнув, бо тобі подобається грати.

— Упевнена, ти вмієш справлятися із цією проблемою. Або можеш спуститися вниз там купа бажаючих. А я лягаю спати! Дякую за масаж, я залишилася задоволена.

Боже, як він психанув! Ніколи його не бачила таким! Загарчав, матюкаючись під ніс, підвівся, схопив одяг, швидко все на себе натягнув та вилетів з номера!

Рома

За що мені все це?! 

Швидким кроком йду з готелю. Одразу ж помічаю наших в одній з великих бесідок, але йду повз. Вже заходжу до лісу, намагаюсь заспокоїтись, аж раптом чую знайомий голос за своєю спиною.