Глава 13

Катя

Все ніяк не можу полюбити бігати вранці, для мене це тортури. Але раптом винайшла собі новий метод мотивації. Ідіотський, але дієвий. Вчора з припаркованої машини вийшов хлопець, коли я, захекавшись, вибігла з-за рогу. Здалеку навіть подумала, що це Рома, такий був схожий. Ледве до землі не приросла. А потім хлопець пройшов повз мене і відпустило, не він. І я уявила, що хочу втекти від Ромки, від тих спогадів, від своєї дурної витівки із цим бажанням на день народження. Виявляється, тікати від уявного красеня набагато приємніше, ніж просто бігати. Тому сьогодні теж тікала, навіть зайве коло зробила. Продовжую експлуатувати образ цього чарівного гада.

— Що така замордована з самого ранку? — Дивлячись у папери, цікавиться бос. Після того вечора в клубі мені все ще ніяково, що я трохи посиділа в нього на колінах і тепер я посилено дотримуюся дистанції.

— Бігаю.

— Від кого? — піднімає очі. Знову пиляє поглядом і намагається прочитати мої думки.

— Для себе. Щоб бути гарною, — знизую плечима і дивлюсь у вікно.

— А хто сказав, що ти негарна? — Боже, що за тема в робочий час з босом. — Подай на того, хто сказав таку дурість до суду, і ми легко виграємо справу, — у Влада гарний настрій, йому попався жирний клієнт, який готовий добре платити аби його витягли з неприємностей, а Влад це вміє.

— Піду, зроблю запит у поліцейську дільницю, про який ви мене просили, — настав час зайняти себе роботою, поки йому знову не закортіло пожартувати в жанрі чорного гумору, він у нас це теж любить. Мені починає подобатися тут працювати, навіть те, як Владислав Юрійович тримає нас усіх у тонусі. Я вже багато чого навчилася і згадала призабуте.

— Сьогодні з дванадцятої до дванадцятої двадцяти маю вільний час випити кави. Мені американо, а собі візьми на свій смак, — кидає стриманим діловим тоном начальника.

— Тобто ми питимемо разом? — У горлі відразу зашкрябало, здивовано кліпаю. Трясця, цього мені тільки не вистачало. Я вже його боюся трохи менше, але мене все одно напружує, що в присутності Влада можна легко відчути себе ідіоткою.

— Ну, я на це сподіваюся, — знову сірі очі злетіли на мене. — А тепер іди, віддайся роботі.

Що він зібрався мені говорити? Якби був незадоволений тим, як я працюю, сказав би відразу в очі прямим текстом, у Владислава Юрійовича з цим проблем немає. Незважаючи на те, що наш бос дуже розумний і вихований, він може грубо рубати з плеча. Отже питання стосується чогось особистого. Тобто мені це не привиділося, хоч би як я не намагалася це ігнорувати. Влад зі мною фліртує, а не знущається з мене. Яка тепер може бути робота?

Відправляю Данці повідомлення, питання та прохання дати пораду і вона одразу відповідає:

«Ведмежатко, нічого собі! Взагалі-то, Влад дуже перебірливий і вибагливий, він будь-кому не запропонує. Тим більше він зараз вільний. Ти ж хотіла собі справжнього хлопця, а не того, про кого нам тепер не можна говорити. А те, що Влад за тебе старший, це взагалі великий бонус. Досвідчений забезпечений чоловік це тобі не голодуючий студент»

Зрозуміло, якщо перекласти на людську: «Цим шансом сто відсотків потрібно скористатися!» Данка у нас не вірить у кохання, вона вірить у комфорт. А у що я вірю? А я хочу кохання! Щоб дах зірвало, щоб забувала, як дихати, щоб жити без нього не могла, а він без мене. Щоб сильно, аж захлинаючись, щоб плакала після оргазму на його плечі щасливими сльозами, щоб іноді сердилась на нього, але все одно хотіла до тремтіння в колінах. Щоб скажений метелик в животі виписував круті віражі, щоб хлопець любив мої недоліки і щоб був тільки моїм.

…Але такого чоловіка не існує.

Рівно о дванадцятій, заходжу до кабінету боса, він закриває і відставляє убік свій макбук. Ставлю перед ним його каву і сідаю навпроти зі своїм капучино, одразу беручи ініціативу в свої руки:

— Владе, ти задоволений моєю роботою? — Переходжу на «ти», тому що ми тут явно не робочі моменти зібралися обговорити.

— Мене все влаштовує, — киває, з цікавістю вдивляючись у моє обличчя. Я його здивувала тим, що почала розмову першою.   

— І мене все влаштовує. Мені тут цікаво, хоч і втомлююся, як їздовий кінь. Робота у мене зараз у пріоритеті, а особисте життя поставлене на паузу. Не готова заводити стосунки, зустрічатися, розкривати свої слабкості перед кимось. Я дозріваю.

— Чудово, коли дозрієш не забудь мені про це повідомити, — посміхається. — Упевнений, стигла Катька сподобається мені ще більше.

***

Сьогодні після роботи навіть спромоглася в ряди годи в квартирі прибрати! Стільки всього встигла, сама себе хвалю, яка Катька господиня та розумничка. Приймаю душ, наношу на шкіру свій улюблений зволожуючий вітамінний лосьйон і тут телефон квакає повідомленням. Кому це там не спиться? Дівчата, напевно, дуріють.

Відкриваю і, читаючи, впадаю в ступор. …Від Роми:

«Цікаво, ти сьогодні теж спиш гола?»

Пф… ого! Серце згадало забутий ритм, навіжений метелик заплескав у долоні, щоб я вийшла з шокового стану. Ох і гад же ти, Ромочко. Ось тобі відповідь:

«Знову гола і знову на плечі, але тільки не на твоєму!»