Вероніка.
Ось це так новина, Матвій з моїми батьками відкривають кінний центр. Тепер я Матвія зовсім не буду бачити. Він весь час буде у кінному центрі. Хоча... він же казав там недалеко є будинок, в якому він буде жити. Ох, не знаю, як воно все далі буде.
Ранок. Матвій з татом дуже рано поїхали у майбутній кінний центр. А я з дівчатами вийшли на ранкову зарядку. Їх хлопці ще сплять. Воно й не дивно, бо Алекс та Ден зовсім не сільські хлопці. Їм би у вихідний день краще відпочити. Це у мене Матвій з самого ранку на ногах.
Ми закінчили зарядку, зайшли у будинок. Мама вже приготувала сніданок. Ми всі разом сіли їсти. Мама приготувала як завжди салат та яєчню. Під кінець сніданку до нас ще приєднались хлопці дівчат. Алекс встиг тільки сісти, йому хтось подзвонив. Він встав та вийшов з кухні.
- Мабуть, з роботи дзвонять — сказала Олеся — і дня не дадуть відпочити. У них там часто щось трапляється — як тільки Олеся це сказала у кухню зайшов Алекс.
- Пробачте, але мені треба їхати — Олеся встала та підійшла до нього
- А без тебе вони розібратись не можуть?
- Ні. Там важливе завдання. Сонечко, мені треба їхати — сказав він та поцілував Олесю у щічку
- Може хоча б поснідаєш?
- Треба вже зараз їхати — сказав він — поснідаю вже у відділенні — після пішов на другий поверх забрати свої речі. Олеся пішла за ним. Ось так буває часто, як каже Олеся.
Алекс через хвилин двадцять поїхав у місто, а в Олесі настрій зразу зник. Воно й не дивно чому. Я б теж засмутилась.
Після сніданку я з подругами та Деном вийшли на вулицю. Ден запропонував Ірі пройтись вулицею. Іра звичайно погодилась. А я з Олесею сіли на качалку.
- Вони такі щасливі — сказала Олеся
- Це точно. Все ж недарма я з Матвієм їх познайомили
- Це точно. А ти знаєш, що він готує Ірі на день народження?
- Ні, а що він готує?
- Він попросив мене навчити його танцювати. Хоче з нею танцювати танго
- Вау, я цього не знала
- Я думаю, якби ти знала, Матвій теж це б знав
- Матвій можливо знає. Вони ж друзі не розлий вода
- Серйозно?
- Так. Всюди разом. На вечірках разом, Ден їх організовує, а Матвій на них працює фотографом
- Круто. До речі, а Матвій тобі робив фотосесію?
- Авжеж. Правда фотки ще у цифровому варіанті. Матвій хоче роздрукувати декілька. Сказав, щоб і в моїй кімнаті фотографія була та в його теж
- Прикольно. А можна буде подивитись?
- Так. Ввечері подивимось втрьох
- А куди це він так рано поїхав?
- О, то взагалі окрема тема. Виявляється він з моїми батьками відкриває кінний центр. Це напевно для нього рай — я почала сміятись — і скоро відкриття. Сподіваюсь ви з Ірою будете
- Я коли від вас поїду, мабуть, що зразу поїду додому. Вже скучила за батьками, давно їх не бачила
- Зрозуміло
День пройшов швидко. Після того як Іра з Денисом повернулись ми з дівчатами танцювали. Матвій з Алексом пропустили наш танець, його бачив лише Ден. Він сказав, що ми добре танцюємо, особливо Іра. Ми з Олесею не здивовані його словам, наші хлопці сказали б нам теж саме впевнена у цьому на сто відсотків. По приїзду Матвія ми всі повечеряли. Матвій сказав, що завтра він знову зранку поїде туди аби до кінця зі всім розібратись. А зараз я з Матвієм вийшли погуляти, тільки ми без нікого. Наші друзі залишились на фермі. Ден у нас вже відчуває себе як дома. На скільки я зрозуміла, то він з дівчатами повинен зараз сидіти в альтанці, розмовляти та пити чай зі смаколиками.
А ми йдемо по вулиці. Матвій міцно тримає мене за руку.
- Що там у кінному центрі?
- Все більш менш добре. Коней привезли ще
- Багато?
- Ще п’ятьох
- І як їх звати?
- Стоп. Тобі дійсно це цікаво? — Матвій зупинився та подивився на мене
- Так
- Ну, у нас два жеребці та три кобили ще. Одну дівчинку звати Сніжинка. Вона вся білого кольору. Ще одну, Ягідка та Аріель
- Ягідка? Яке цікаве ім’я. А хлопчиків?
- Граф і Вольт. І звичайно ті, які у нас були на фермі Тайфун, Пегас та Зірка. Поки що вісім коней, але це тільки початок
- А, що завтра будете робити?
- Завтра треба буде найняти робітників. У нас є кандидати, але треба вибрати хто саме буде у нас працювати
- Зрозуміло
- А ви що завтра робити будете?
- Знову будемо танцювати, а ще... — не встигла я договорити фразу як ми побачили, що до воріт ферми під’їхала машина.
- Цікаво, хто це
Ми підійшли до машини та побачили Алекса. Він вийшов з машини та закрив її.
- Привіт — сказав він
- Привіт, сподіваюсь ти приїхав сюди відпочити, а не забрати Олесю у місто
- Я не збираюсь її зараз забирати. Приїхав відпочити. Так, а де там моя Олеська?
- Повинна бути в альтанці
Ми всі пішли до альтанки. Ми підходимо до альтанки. Іра з Деном сидять та бачать як ми підходимо, Олеся ж сидить спиною до нас. Алекс показав пальцем, щоб вони тихо сиділи. Він підійшов першим та закрив очі Олесі. Вона зразу сказала його ім’я, а він навіть ще нічого не сказав. Олеся встала та обійняла Алекса.
- Алекс — вона заплигнула на нього, обіймаючи його пояс ногам — як добре що ти повернувся
- Я швиденько зробив всі справи, тому що хотів побачити тебе — о, як це мило слухати. Вони я так розумію безмежно люблять один одного. Алекс поцілував Олесю у губи.
- Приєднуйтесь до нас — сказала Іра
- Ні. Ми напевно вже підемо — сказала Олеся. Алекс її обійняв за талію, вони пішли у будинок. Я зрозуміла, що вони хочуть побути наодинці. А ми з Матвієм приєднались на посиденьки з нашими друзями.
Після того як посиділи з Деном та Ірою в альтанці, ми всі розійшлись по кімнатах. Я за сьогодні втомилась, тому хочу пошвидше лягти спати, бо завтра буде те саме, танці, посиденьки з подругами, може кудись ще підемо.
Ми лягли у ліжко, Матвій виключив світло та обійняв мене.
- Ніко, давай коли наші друзі поїдуть, ми теж поїдемо з ферми