12 глава "Подвійне побачення"

Вероніка.

Прокинулась я в обіймах Матвія. Я обережно зняла з себе його руку та перелізла через нього. Він навіть не прокинувся. Я взяла сукню та тихенько вийшла з кімнати. Зайшла у свою кімнату. Побачила, що Іра вже сидить на ліжку. Вона вже одягнена у спортивний костюм. Іра сидить та фарбується.

- Доброго ранку — сказала Іра.

- Доброго ранку, давно встала?

- Хвилин двадцять тому — я подивилась на годинник. Зараз лише шість сорок п’ять.

- Чому так рано?

- На новому місці не спиться

- Зрозуміло. На зарядку підеш?

- Так. Думаю, що на свіжому повітрі це буде чудово

- Це так. Я тоді піду з тобою ось тільки вмиюсь

- Чекаю тебе тут

За двадцять хвилин ми вийшли на вулицю та почали зарядку. За декілька хвилин до нас вийшов Матвій. Він подивився на нас та посміхнувся.

- Так ось куди ти від мене збігла — сказав він та підійшов до мене.

- Не буду я чекати поки ти прокинешся — я закінчила вправу та поцілувала його — приєднуйся до нас

- Я б із задоволенням приєднався та у мене є інші справи

- Які? — запитала Іра

- На фермі багато роботи. Треба вивести конев та корів на пасовище. Прибрати у конюшні та хліву. Випустити курей, качок та гусей на вулицю. Нагодувати свиней. Роботи купа

- Нічого собі як багато роботи — сказала Іра

- І це ще не все — додала я — на скільки я знаю, то треба у теплиці зібрати врожай

- Ніко, допоможімо Матвію — сказала Іра та подивилась на мене — це теж фізичні вправи

- Добре, тільки єдине, що я допоможу це зібрати врожай. А після піду готувати сніданок — сказала я та подивилась на Іру та Матвія

- Добре, Нічко. То що почнімо прибирати?

Ми пішли у сторону нашого господарства. Я зразу пішла у теплицю. Іра вирішила допомогти Матвію вивести коней та корів на пасовище. Я зайшла у теплицю. Тут так багато чого росте. У теплиці є помідори, огірки, перці та цибуля. Батькам вистачає цих овочів з головою, так би мовити. Вистачає, щоб їсти самим та на продаж. Вони до речі добре на цьому заробляють. Ферма це їх прибуток. Бо батьки продають не тільки овочі. Вони ще продають молоко, домашній сир, який звичайно роблять самі та мед. В основному на пасіку їздить тато. Він збирає мед та зразу везе його на продаж. Загалом мої батьки дуже зайняті люди. Тому вони взяли на роботу Матвія аби він допомагав їм з кіньми. Я не розумію навіщо вони їм. Але єдине знаю так це те, як вони з’явились у нас. Трьох коней їм хтось віддав, а двоє коней це були коні маминих батьків. Які також займались фермою. Вони на жаль померли.

Мої батьки дуже працьовиті у цьому сенсі. Я дивуюсь як вони все встигають, вони втомлюються та на ранок мама як живчик. Тато теж від неї не відстає. Цікаво, а хто ж батьки Матвія? Він їх, зрозуміла річ, що не знає. Але мені цікаво, хто ж його мама, що ось так просто відмовилась від нього. Цікаво було б її знайти, але не думаю, що це сподобається Матвію, якщо я дійсно її знайду. Думаю все ж попросити у хлопця Олесі знайти її. До речі, хлопець Олесі слідчий й на скільки я знаю у нього є доступ до закритої інформації. Мені про це розповідала Олеся, коли хотіла декого знайти. І так, вона таким чином почала зустрічатися з цим хлопцем.

Я зібрала всі овочі, понесла їх у стодолу, куди батьки носять все що зібрали у теплиці. Після пішла готувати сніданок. І коли зайшла на кухню, побачила, що з другого поверху спускається Стас. А я про нього вже й забула.

- Доброго ранку. Чому тут так тихо? Де всі? — сказав він

- Доброго, я тут сніданок готую, Матвій щось робить по господарству, роботи купа, а Іра вирішила йому допомогти

- Зрозуміло. Ти ж пам’ятаєш, що я сьогодні вже їду

- О котрій годині?

- О третій. Але я хочу ще два рази з тобою станцювати танець

- Немає питань. Звісно, що станцюємо

- Це добре. Може тобі чимось допомогти?

- Було б непогано

- Що робити?

- Наріж овочі на салат

Стас почав різати овочі. Я подивилась як він їх ріже, моєму здивуванню не було меж. Він обережно їх різав, всі шматочки рівні один в один. Я так би не нарізала. А він неначе десь вчився це робити.

Через двадцять хвилин у будинок зайшли Матвій з Ірою. Я подивилась на неї. По вигляду подруги можна було зрозуміти, що вона втомилась.

- Втомилась?

- Угу. Виявляється, робота у твоїх батьків дуже важка, я піду в душ освіжусь трохи — поки Іра говорила, Матвій на неї дивився та посміхався. Подруга пішла на другий поверх, а я подивилась на Матвія.

- А, що вона робила?

- У конюшні два стійла прибрала. І допомогла мені вивести Зірку на пасовище. І все, але на скільки я зрозумів цього їй вистачило

- Авжеж, вона думала, що це так просто — сказав Стас та поставив тарілку з салатом на стіл — з таким манікюром як у неї можна тільки на шезлонгу лежати попиваючи якийсь коктейль. Ну, щоб не зіпсувати свій зовнішній вигляд

- Це точно

- Я, мабуть, теж схожу у душ

- Після повертайтесь на кухню, будемо снідати

- Вони будуть приймати душ разом? — здивовано запитав Стас

- У нас дві ванні кімнати, а, ти не бачив?

- Ні. Ти тільки одну мені показувала — я здивована, адже я подумала, що показала весь будинок.

До нас спустились Іра з Матвієм вже свіжі та у новому одязі. Ми сіли всі їсти. На сніданок я зі Стасом приготували яєчню та салат. Я ще заварила каву. У будинок зайшли батьки. Вони не знають, що я тут і взагалі, що у нас гості. Мама з татом подивились на нас та посміхнулись.

- Вероніко, а ти що тут робиш? — запитав тато

- У нас інститут та гуртожиток закрили на тиждень, тому вирішила приїхати додому. І до речі, познайомтесь, це Іра моя подруга та одногрупниця. Ми з нею беремо участь у конкурсі талантів. А це Стас, йому допомагаю скласти випускний екзамен.

- Приємно з вами познайомитись. Мене звати Анастасія Павлівна, я мама Вероніки