10 глава "Сюрприз"

Вероніка.

Ми з Ірою встали о сьомій ранку, взяли свої речі та пішли до кімнати Стаса, щоб забрати його. Олеся вирішила ще трохи поспати. Коли прийшли до Стаса виявилось, що він ще спить. Ми його розбудили та сказали, щоб він швиденько зібрався та підійшов у кав’ярню, що біля інституту. Ми з Ірою вирішили поснідати у кав’ярні, провести цей час з користю, так би мовити. Ми замовили собі каву та круасани з вишневою начинкою. Я впевнена, що мама не приготує пиріжки, бо не знає, що я приїду. Я нікому не дзвонила, навіть Матвій не знає, що я приїду. Нехай це буде для нього сюрприз.

- Довго їхати на ферму?

- Півтори години. Спочатку на електричці, а після на автобусі

- Це не довго. Мені додому їхати набагато довше — сказала Іра та почала сміятись.

- Я сподіваюсь, що тобі у мене дома сподобається — я посміхнулась. Коли ми вже допивали каву до нас прийшов Стас.

- Нарешті прийшов — сказала Іра — а я то думала, що дівчата довго збираються

- Пробачте, я забув будильник поставити

- Нічого, зі всіма буває — сказала я та встала — поїхали до мене. Ми вийшли з кав’ярні та пішли на зупинку автобуса, який їде на вокзал.

Приїхали на електричці до зупинки автобуса. Нам пощастило, ми встигли на автобус, який їде до ферми. Їхали ми довго, на дорозі ще є калюжі від дощу. Можливо вночі був дощ. Приїхали до зупинки, вийшли з автобуса та пішли у напрямку ферми.

- Твій хлопець не ревнуватиме тебе до мене?

- Думаю, що ні. Хоча на ревність я його ще не перевіряла — я почала сміятись

- Сподіваюсь, що не ревнуватиме

- Я від Ніки багато чого чула про Матвія, було б добре з ним познайомитись — Іра подивилась на мене та посміхнулась.

Ми підійшли до хвіртки. Я її відчинила, ми зайшли у двір. У дворі нікого немає. Ми пройшли далі, я побачила як з конюшні вийшов Матвій. Він зразу побачив нас. Матвій здивовано на нас подивився, але при цьому посміхався. Я підбігла до нього та обійняла його.

- Ніко, у мене зараз немає галюцинацій? Ти ж тут, правильно? — запитав він пошепки

- Ні, немає. Я дійсно зараз тут — я поцілувала його у губи — до речі, я приїхала не сама

- Я бачу — ми підійшли до Іри та Стаса.

- Іро, Стасе, познайомтесь це Матвій — сказала я.

- Приємно познайомитись. Нарешті я побачила тебе, а то тільки чула як Ніка весь час про тебе говорить

- Весь час?

- Так, навіть, на репетиціях тебе згадує — сказав Стас

- А це, Стас з яким я повинна танцювати танго — Матвій та Стас потиснули один одному руки.

- Приємно з вами познайомитись. Ходімо у будинок — ми пішли у будинок. Матвій весь час тримав мене за руку.

- А, де мама з татом?

- Вони поїхали на пасіку, а після сказали, що поїдуть до якихось своїх друзів. Так, що приїдуть лише завтра зранку

- Мг, то значить вони тебе одного залишили на господарці, а самі поїхали розважатись

- Ніко, досить реагувати на це погано

- А як на це реагувати, якщо вони взяли тебе на роботу лише, щоб ти доглядав коней, а не, щоб робив ще щось

- Для мене це не проблема. За кіньми я доглядаю тільки зранку та ввечері, а, щоб не було нудно допомагаю твоїм батькам

- Ну, добре — Стасу та Ірі довелось тільки слухати нашу розмову. Вони мовчки йшли позаду нас та слухали. Ми зайшли у будинок. Тут прохолодно. Як завжди зайшли на кухню. Я зняла свій капелюх та поклала його на лавку, що при вході на кухню. Матвій подивився на нас.

- Ви голодні? Якщо так, я пропоную бутерброди з сиром та ковбасою, а ще можна випити чи чай, чи каву

- Ми з Веронікою поснідали

- А я перекусив у гуртожитку

- Добре, тоді можливо вип'ємо каву? Познайомимось — сказав Матвій та подивився на Стаса.

- Я не проти — сказав Стас, дивлячись на Матвія.

- Ми теж — сказала я

Матвій зробив чотири чашки заварної кави, мої батьки п’ють виключно розчинну, але Матвію така кава не подобається, тому він для себе робить заварну, що мені подобається. Ми сіли пити каву.

- То ви танцюєте разом?

- Так. На наступному тижні вже екзамен — сказав Стас — після у нас з Нікою не буде нічого спільного

- Це правда — сказала я

- Але знаєш, Матвію, я тобі трохи заздрю. У тебе така приваблива дівчина, — сказав Стас. А Матвій якось напружився та подивився на Стаса уважніше — але Ніка мені дала знати, що між нами нічого бути не може. Тільки танець і все

Після такої розмови я показала Стасу кімнату, де він може відпочивати. А Ірі сказала, що вона може залишитись у моїй кімнаті. Я ж буду спати у кімнаті Матвія.

Трохи відпочивши від дороги. Ми вийшли зі Стасом на вулицю. Вирішили потренуватись. Стали на плити, які між будинком та конюшнею та почали танцювати. Матвій з Ірою в цей час пішли у конюшню. У нас виявляється якийсь кінь захворів, але на скільки я зрозуміла, ця хвороба не страшна. І цей кінь швидко йде на поправку. Здається його звати Барс, точно не знаю, бо не цікавлюсь цим взагалі.

Матвій.

Я сьогодні приємно здивований, Ніка приїхала на ферму зі своєї волі. Це дивно, але приємно. Цікаво чому? Причину я так не зрозумів. І приїхала не сама. Я познайомився з її подругою Ірою, але на скільки я знаю, у Ніки є ще одна подруга. І познайомився з її партнером по танцю. Йому дійсно подобається Ніка і він цього не заперечує. Але Стас запевнив мене, що між ними нічого бути не може. Що ж такого зробила йому Вероніка, щоб він до неї не ліз?

Я пішов у конюшню разом з Ірою. Вона напросилась, а мені тільки в радість, що хоч з кимось порозмовляю тут.

Ми зайшли у конюшню.

- У нас тут п’ять коней

- А можна буде покататись на одному?

- Звісно — я посміхнувся — ввечері покатаємось

- Це добре — ми пішли до стійла Зірки. Вона у нас практично в кінці конюшні знаходиться.

- Заради цього приїхала?

- Не тільки. Перша причина, що я не хочу бачити своїх батьків, посварилась з ними