3 глава "Несподіванка"

Вероніка.

Я сиджу у компанії хлопців та Іри. Вона мило спілкується з хлопцями, а мені якось ніяково. Питання, навіщо я тут? Навіщо я сюди прийшла? На мене подивився хлопець з четвертого курсу. Я іноді бачу його на парах, але дуже добре його запам’ятала. Його звати Станіслав. І я здається йому подобаюсь. А він нічого такий симпатичний. Дуже класно танцює. Так от, він на мене дивиться, а я червонію. Нарешті у кімнату зайшли ще дівчата з нашої паралельної групи. Тому у мене вдалось непомітно вислизнути з кімнати.

Я зайшла у свою кімнату. Олесі звісно, що ще немає. Іра там у кімнаті, а я вирішила полежати та послухати музику. І почала думати. Чому я така невпевнена? Чому я боюсь хлопців? Мені напевно страшно від їхніх поглядів. А у них погляди наче вони роздягають мене поглядом. І до речі, Матвій не такий. Він не дивився на мене таким поглядом. Він дивився на мене простим поглядом, не дивлячись, що я йому подобаюсь.

Я не помітила як я заснула. Слухала класичну музику, тому вона мене приспала. Прокинулась я першою, від того, що мені стало холодно. Не стала вкриватись та вмощуватись, щоб заснути, бо на годиннику вже сьома ранку, а через пів години треба вже вставати. Тому засинати немає сенсу. Я встала, взяла все потрібне для того, щоб піти у ванну кімнату.

Зайшла у ванну кімнату та підійшла до умивальника. Подивилась на себе. І побачила у ньому себе таку заспану, без макіяжу. Фу, не подобається мені такий мій вигляд. Почала приводити себе до нормального стану. Вмилась, почистила зуби думала почати фарбуватись. Але у ванну кімнату зайшла Інесса. Вона вчиться у паралельній групі. І ми з нею прямі конкуренти. До першої сесії у нас були пари з одним цікавим викладачем. Він був веселий та непередбачуваний. За тиждень до заліку у нас був спільний семінар з паралельною групою. Він тоді роздивився всю аудиторію та сказав, що якщо нас зацікавить можливість отримати залік автоматом, то він запропонує щось цікавеньке. Звичайно, що всі погодились, адже це круто. Тоді він і розповів нам це цікавеньке. Він сказав, що не перший раз так робить. А вся справа була у тому, що він поділив нас по парах. І я опинилась у парі з Інессою. Викладач сказав, що хто краще станцює ті рухи які він покаже, той отримає залік. І це, як на мене, було круто. Подобається таке, бо змагання це моє. І так, він показав, що нам треба станцювати. Я почала танцювати першою. Станцювала ці рухи та стала в куток, де стояли всі інші. Почала танцювати Інесса. Я побачила, що один рух вона зробила не правильно. І в результаті залік автоматом отримала я. Після цієї історії вона почала на мене косо дивитись. І намагається переплюнути мене у всіх танцях, які ми вже танцювали.

Вона подивилась на мене, а після підійшла до умивальника. Я вирішила не фарбуватись. Тому пішла у кімнату. Коли прийшла, побачила, що дівчата тільки-но почали прокидатись.

Вони тоді на парі з танців також отримали заліки автоматом. Тому ми маємо трьох дівчат, які на нас дивляться як на ворогів.

Мене біля гуртожитку зустрів брат. Він мене практично кожного дня завозить в інститут. Сьогодні не виключення. Дівчата ще залишились у гуртожитку, бо ще збирались, а я поїхала з братом в інститут.

Коли почались пари, ми всі зайшли в аудиторію. Нам сказали не сідати за парти, що було дивно. Адже у цій аудиторії мало місця для танців. Ми стали біля стінки, в аудиторію зайшли студенти з четвертого курсу з викладачем.

Викладач сказав, що їм треба скласти один екзамен з танців, який повинен бути у парі. І, що станцювати вони повинні з першокурсниками. Чому так? Тому що, вони повинні ще навчити нас правильно танцювати той чи інший танець і по тому будуть ставити оцінки. Викладач казав ім’я студента з четвертого курсу і той повинен вибрати собі у пару чи дівчину, чи хлопця. Дійшла черга до Станіслава, який вчора у спільній кімнаті у гуртожитку дивився на мене.

- Станіславе, вам дістається танець танго. Кого б ви хотіли собі взяти у пару?

- Вероніку Самойленко — мабуть, він сказав не задумуючись це, бо весь час дивився саме на мене. Я вийшла з натовпу та підійшла до нього. Цікаво, чому саме я? Я стою перед ним та відчуваю як він на мене дивиться. Та дивитись я на нього не хочу.

Нам сказали, що сьогодні пари скасовано, що ми повинні провести час з нашими партнерами по танцю. Олесі з її партнером дістався танець у стилі пасадобль. А Ірі з її партнером дістався танець у стилі фокстрот. І партнери у них те, що треба. На скільки я про них чула, вони відмінники. А ось про мого партнера я нічого з цього приводу не знаю.

Нас відпустили. Ми всі вийшли з аудиторії. І я разом зі Станіславом відійшли у сторону. Він подивився на мене.

- Будемо танцювати з тобою танго

- Скажи, а чому саме я?

- Чув, що ти відмінниця у своїй групі

- Зрозуміло. То що підемо тренуватись танцювати танго

- Ну, пішли — ми зайшли у вільну аудиторію. Стас мені почав зразу показувати рухи. В принципі я їх знаю, але ще ніколи не танцювала цей танець.

Вивчаючи ці рухи ми ще розмовляли.

- Чув, що ти зі своїми одногрупницями їздили на конкурс талантів

- Так. Я розумію все що тут відбувається швидко всі все дізнаються

- Це правда, то як конкурс?

- Ми пройшли перший етап кастингу. Другий етап у наступний понеділок

- Вітаю вас. У якому стилі танцюєте?

- У стилі хіп хоп

- Вау, мені подобаються вуличні стилі танців

- Це мій улюблений стиль

- У мене теж. Але на найближчий час у нас повинен бути улюбленим стилем танцю, танець танго

- Повністю згодна

Вивчаючи всі рухи вже годину, я втомилась. Стас це помітив, тому ми закінчили наше тренування. Він мені запропонував зустрітися на репетиції завтра після останньої пари, яка у мене буде. У нього пар немає, він готується до екзаменів.

Після цього тренування Стас запросив мене піти з ним пообідати. Я не відмовилась, бо хочу знати трохи більше про нього, адже я буду йому допомагати складати цей екзамен. І від мене залежатиме його оцінка. Ми зайшли у ресторан, що навпроти інституту. Тут як завжди багато народу. Ми знайшли вільний столик біля вікна. Я сіла, а Стас пішов купити нам їжу. Я у нього попросила купити мені салат та каву. Поки я чекала його задумалась. Думала про наш з дівчатами конкурс, хоч би наш виступ пройшов на ура. А то буде сором. Поїхали на конкурс талантів та вилетіли на другому етапі, це великий сором. Ще подумала про Матвія. Він бачив наш виступ. І він йому сподобався, це дуже круто. І перед ним мені буде соромно, якщо ми з дівчатами не пройдемо другий етап.