Глава 8

Ніколи моє серце не стукало так голосно, як зараз. Я почув, як відчиняється дверний замочок у ванній, і тут же опинився біля дверей. Вона вийшла звідти в клубах пари, розрум'янена,  пахне фруктами і квітами від гелю для душу. Її довге мокре волосся лежало на оголених плечах, ледь приховуючи їх від моїх очей. І тільки великий банний рушник, обгорнутий навколо найбажанішого тіла моєї дівчинки, обіцяв мені неймовірний подарунок.

- Вода просто шикарна! -- сказала вона і подивилася на мене, напівоголеного, що стирчав біля ванної.

- Катрусю, - прошепотів, відчуваючи, як на ходу закохуюся ще сильніше, кожен мій маленький крок, ніби запускав її під мою шкіру, під ребра прямо до серця.

Вона здивовано замовкла, дивлячись на мене, і на її щоках розлився ще яскравіший рум'янець. Груди раптом почали підніматися частіше під махровим краєм рушника, я ковзнув поглядом по її ямочці на шиї, по ключиці, по ніжній, шовковій шкірі, яку хотілося цілувати.  Її погляд теж опустився на мої груди і плечі, на мої руки, які самі собою тягнулися до неї. В останню секунду вона подивилася мені спочатку в очі... а потім на губи. І я зрозумів. Мені не потрібно було більше нічого говорити.

Я взяв її обличчя в долоні і, нахилившись, поцілував, втискаючись у м'які пухкі губи. Вона вдихнула. І я вдихнув, немов солодше цього поцілунку нічого не знав.  

Я обіймав її і цілував, притискав до свого тіла, втрачаючи зв'язок із реальністю, тільки вона і її губи, тільки її тіло в моїх руках. Вона коротко зітхнула, ніби хотіла щось сказати, але я не давав. Слова зайві, непотрібні, я хочу її, вона ж теж хоче! Інакше не стогнала б тихенько на видиху, коли мій язик торкається її язика, прослизає між губ і пестить її.

Я дам їй стільки ніжності, що вона потоне в ній, стогнатиме і проситиме пощади, а потім ще й ще!

- Катюшо! Я цілував її маленьке вушко, не в силах зупинитися.

- Рома... - видихала вона, впиваючись пальцями в мої плечі.

Я потягнув рушник, розв'язуючи його і кидаючи до ніг непотрібну більше м'яку тканину. Руки самі собою поповзли по її гладкій оксамитовій спині, втискаючи дівчину в мої голі груди і бажання наливалося силою. 

- Я хочу тебе, - шепотів я між поцілунками, - Катюшо, я так хочу тебе...

Я почав покривати її груди поцілунками, розуміючи, що без білизни вона ще красивіша і кращща за всякі мої мрії. 

- Рома, Рома, будь ласка... - простогнала вона з новими нотками. 

Злегка присівши, я солодко поцілував спочатку  одне півкружжя, потім в інше, продовжуючи стискати їх пристрасно пальцями. Накрив сосок губами і злегка прикусив. Катя застогнала від задоволення, шкіра під моїми дотиками й поцілунками просто палала, тіло вимагало продовження солодких тортур. Ще однесолодке зітхання з її боку і все, що вона змогла, це знову відвернутися від мене, піти від ласк, яких вона так хотіла. 

Але я точно знав, що вона обманюю себе. Хоч її тіло і намагалося тікати, але кричало кожною клітинкою «ще!», стогнало і плавилося від насолоди під моїми руками. Тому я ні на мить не покинув її, а лише ковзнув по тілу, погладив плечі й спину, вкривав поцілунками її стегна і сідниці, відкриваючи їх для себе вперше. І Катя сама того не підозрюючи, рухалася під моїми руками і губами, бажаючи більшого, виставляючи і пропонуючи себе.

Руки Каті потягнулися до моїх джинсів і намацали ґудзики й блискавку, намагаючись нарешті позбавити мене непотрібного одягу.

Джинси впали на підлогу, і я недбало відштовхнув їх ногою. Жадібно припав до тіла Каті, знову пригортаючи його у свої обійми, вихоплюючи рідкісні, але палкі поцілунки в губи. Ніколи до цього мені не було так приємно, не було стільки задоволення від одних тільки дотиків до жіночого тіла. Ні секунди більше не міг терпіти, підхопив Катю на руки й поніс через усю кімнату на ліжко. 

Реальність навколо потьмяніла під натиском звуків пульсу у вухах і повітря в легенях. Лише стогони й сліпуче бажанням - досягти бажаного кінця шалених перегонів. Миті, що відсувала все навколо: проблеми, людей, почуття, розум. Усе закривало спалахом, що насувався, який невідворотно і майже болісно наближався.

Коли тіло Каті звело останньою судомою, я притулився обличчям до її спини, відчуваючи, як втрачаю сили.  Розум наздоганяв тіло, ловлячи відчуття, звуки, запахи, загнане дихання, від якого все розривалося всередині, що зачіпало якісь глибокі натягнуті струни в душі.

Ми обидва впали на ліжко, вичавлені насухо. Серце билося десь біля горла. Я обіймав її за талію обома руками і притулявся обличчям між лопатками, шумно дихаючи їй у спину. Серце ніяк не хотіло заспокоюватися.

-- Катюшо, -- вимовив я пошепки.

І цей звук ніби повернув її до реальності. Вона повернулася і я побачив на обличчі емоції, які вирували в її душі. Не радість, не солодка млість, а жаль і, здається, біль. 

- Що? - зковтнув я, - Що сталося?

- Я не можу, Рома, - ледь не плачучи, промовила вона.

- Чому? - я не розумів, нічого не розумів!

- Я не вільна!

- Що?

- Я не... у мене є наречений!

Ліжко хитнулася піді мною і стало дуже твердим і холодним.

- Наречений? - беззвучно перепитав я.

- Так, - одними губами вимовила вона, а в очах стояв такий біль. - Вибач мені.

Мої руки опустилися самі собою, і вона тут же вислизнула з них, ховаючись у дверному отворі. Я втупився в одну точку, відчуваючи, як сповільнюється моє серце.

Я накрив обличчя долонями.

Навколо запанувала тиша і темрява.  Я довго сидів так, намагаючись зібрати себе докупи. Не міг.
Я зітхнув, не розуміючи, звідки такий біль усередині. Невже це моє серце розірвалося?
На мене навалилася така неймовірна втома і спустошення, що я, згорнувшись калачиком, як кинутий пес, лежав дуже довго. Катя все не поверталася. Тому я насилу піднявся, роздягнувся і пішов у душ, намагаючись змити з себе залишки її запаху.

Я довго стояв під струменями, задерши голову, і думав. Але дуже хотілося, щоб вода забрала всі ці думки, щоб я перестав уявляти, як добре мені було б із Катею. А їй зі мною. Але цього ніколи не буде.