Розділ 18 "Запрошення"

Коли брати і їх сестра з’явилися перед входом у актовий зал всі погляди були звернені на них, а сміливці обдаровували їх компліментами. Королівська сім’я буде тусуватись разом зі своїми парами та серед усієї школи, це багато означало для декотрих, навіть просто постояти поруч з ними. Перед входом знаходився охоронець, щоб до зали не заходили незнайомі дорослі обличчя, а в коридорах не сталося метушні й бійки. Він відкрив двері й, вклонившись, запросив підлітків до зали. В ній вже на повну грала музика, вириваючись з колонок й наповнюючи усю школу, зал заливався райдужними вогнями. Багацько поні створювали веселу атмосферу танцями та сміхом, а парочок вже можна було розгледіти у натовпі. До сімейства одразу підбігла енергійна Ешлі з фірмовою широкою посмішкою й пухнастим чорним волоссям, що підстрибувало від кожного її руху. Вона провела друзів до столу на якому лежав різний фаст-фуд, фрукти й легкі десерти, а через кілька хвилин підійшла Юка й Лука.

- Привіт народ! Ну що, як вам перші враження? – задерикувато спитав Лука обіймаючи Ешлі за плечі, в його інші руці був газований напій з льодом.

- Взагалі відпад! Не думала, що в наші школі зроблять настільки класну вечірку. – майже прокричала Саша крізь біти з колонок поруч з ними. Юка, одягнена у спортивну сукню, що гарно обтягувала її стегна, вловила кілька поглядів свого друга – Ларрі, поки слухала розмову знайомих. Вона ще не була близько знайома з родиною Ларрі та з його друзями також, але при можливості старається підтримувати діалог і вливатись в колектив. Їй досі було соромно перед Салом, оскільки ситуація налагодилась лише 3 місяці тому й рана ще не до кінця загоїлась у всіх члені родини Ларрі.

- Можливо, підемо потанцюємо? – звернулася вона радісно до усіх, стараючись скрити своє зніяковіння й сором за своє існування. Хлопець одразу помітив її зіщулені плечі й обережно поклав руку на них. Саша радісно завиляла хвостом й підтримала ідею говорячи щось у відповідь.

- Не бійся. Вони не думають про тебе нічого поганого. – заспокоєно прошепотів він на вухо й сильніше стиснув її плече, трохи притискаючи її до себе. Вона одразу розслабилась і полегшено видихнула. Саллі спостерігав за цим жуючи шматок піци, після чого слабко посміхнувся розуміючи, що цій дівчині не дуже комфортно поряд з ними, та це пройде, це не на довго. Компанія Саші швидко її розвеселить й прийме, а от йому ще треба трохи часу, щоб з впевненістю зашити рану образи на них двох й не боятися повтору усього, що між ними сталось.

- Санчоус, Ешка, погнали!

Лука схопив дівчат за руки й витяг їх на танцпол. Поні танцювали одні та групами під різні класні пісня, кольорові прожектори підсвічували підлогу, а від диско-шару відбивались зайчики. Ліам ще не прийшов, йому треба було ненадовго відійти, коли Саші ще не було в залі, тож Саша танцювала зі своїми друзями, а потім її уводили знайомі у свої компанії, вона не нудьгувала. Ларрі покликав свого молодшого братика потанцювати, поки Юка була зі своїми однокласниками, тож ці двоє також радо стрибали під біти у натовпі таких же поні, як вони. Музика охоплювала їхні тіла.

Погляд Саші бігав в натовпі й шукав знайоме й кохане обличчя, та його ніде не було. Вирвавшись з ще одної компанії вона підійшла до барної стійки й попросила холодного спрайта. Вона відсапуючись сперлася на стіл ліктями й знову огортала поглядом увесь зал. Вона думала, що бути зі всіма й всюди буде трохи легше, та за ці кілька хвилин вона була задоволена й наповнена позитивними емоціями. «бармен» поставив біля неї напій з льодом й трубочкою у скляному стаканчику. Після зробленого великого ковтка, дівчина підняла очі й побачила знайому фігуру, яка наближається до неї. Не високий хлопець, із зіщуленими плечима, наляканим поглядом й м’якими чорними кучерями підходив ближче оминаючи великі компанії й іноді з легкою посмішкою махаючи однокласникам, але з кожним кроком його посмішка ставала ширшою.

- Привіт… Я вже думав, не знайду тебе. – Полегшено видихнувши сказав Ліам коли близько підійшов до Саші. Він був одягнений у чорний гольф заправлений у чорні штани й гарно підкреслював струнке й худе тіло, а поверх надягнена біла сорочка.

- Лімурчик! Нарешті ти тут, я вже сумувала за тобою. – у Саші ніби друге дихання відкрилось, вона радісно його обійняла й дала легенький щиголь у лоба.

- Ай! За що? – посміявся хлопець потираючи уражене місце.

- За те, що так довго тебе чекала. – вона відпила трохи спрайту. – До речі, чому ти сам не приніс мені квіти?

- Ну… не знаю. Чомусь захотілося саме так. – Ліам ніяково почухав потилицю, намагаючись скрити факт його страху та сорому перед її реакцією.

- Боявся, що одразу зацілую? – сказала вона саркастично. Та Ліам цих слів не почув. Його вушка здригалися кожного разу, коли поруч кричали підлітки, а розпушений й хвіст незадоволено велів зі сторони в сторону через усю цю атмосферу.

- Пішли танцювати? – побачивши його стан, дівчина залишила свій напій й схопила його за лікоть, витаскуючи на танцпол десь в стороні, де зібрано найменше поні. Ліам спочатку невпевнено стояв й дивився по сторонах, та пластичність й смішні рухи його подруги почали його веселити й збуджувати. Тож через кілька хвилин він теж почав трохи підтанцьовувати під улюблені пісні. Вони кружляли, стрибали й просто виконували рухи які тільки спливали у голові, широкі посмішки й тяжке дихання ще більше їх веселило, а на потилиці вже виступав піт. В моменти, коли вони зустрічалися поглядами й затримували їх на декілька секунд, їхні серця починали битися ще швидше, обличчя Ліама кидало в жар, а вуха червоніли, його зіниці розширювалися при погляді на неї. ЇЇ розпатлане й пухнасте волосся стрибало під час танців і й розліталося в різні боки. Хлопцю хотілося торкнутися їх, заритися носом й вдихнути запах шампуню, від цих думок щоки червоніли сильніше. Коли ді-джей перемикав пісні й в залі стало трохи тихіше друзі знову зустрілись радісними поглядами, відпочиваючи від танців й тяжко дихаючи.