Я - собака

Розмова з Джеком

Ні. Блек вищий, сам розбереться. Вона вже йшла до квартири коли її перехопив Джек:

- Послухай, Еммо, я повинен дещо розповісти. Я думаю, що Блек не останній. Власне, я думаю, що він як я. Колись він намагався зупинити мене від походу до Мнемо. Він знав! Він, як і я мав другу душу. Тобто, не так, – Джек помітив збентеження Лесі. Джек, що теж має другу душу. – Ну взагалі-то так. Просто, я хочу аби хтось знав.

- Я теж маю другу душу, Джеку. Ми повинні допомогти Блеку! – сказала Емма. Саме Частка-Емма. Це геть не входило в плани Лесі. Але…

Наступний розділ – «Суд (паралельна версія)».

Софія Стешакова

Подобається

#7586 в Любовні романи
#1791 в Короткий любовний роман
#3782 в Фентезі
#907 в Міське фентезі

У тексті є: собаки, потраплянка, вплив читача на історію

Відредаговано: 06.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись