Я - собака
У торговому центрі (паралельна гілка)
- Ні, дякую, – Леся ішла в магазин за продуктами. Їй потрібно концентруватися на поверненні, а не розв'язувати проблеми місцевих.
***
Якимось фантастичним чином Леся знайшла дорогу до торгового центру, і, після кількох закупів у продуктовому, дівчина збиралася додому. Хоча, це були не зовсім закупи. Виявилося, собаки не користуються грошима. Вони розплачуються своїм даром. Це була геть не досконала економічна система, та не схоже, аби собакам в ній щось не подобалося, тож і Леся не жалілася.
На виході з торгового центру її перестріла рожева хаскі. Він неї пахло трояндами.
Це – Роуз, трояндова. Я – Емма до речі.
Що?! Що це щойно сталося? Роуз щось торохтіла про Джека, та Леся не слухала. Вона намагалася розібратися в собі.
- Я – Мнемо, Пам’ять. Ходімо зі мною, дві душі, – сказав маленький собака. Частка-Емма запротестувала проти цього, та і Джек радив цього не робити.
- Рожева, тобі не набридло? – гаркнув чорний хаскі. А тоді повернувся до Лесі й прошепотів: – Хочеш допоможу з Вищою?
Частка-Емма не хотіла і цього. І що робити?
Якщо Лесі слід піти з таємничим темним псом, читайте «Темрява»
Якщо їй слід тікати звідти подалі, читайте «Втекти від Вищих?»
#7586 в Любовні романи
#1791 в Короткий любовний роман
#3782 в Фентезі
#907 в Міське фентезі
Відредаговано: 06.04.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
