Я - собака
Підготовка до свята(паралельна версія)
- Так, звісно, – подивимося, чи правду казала Джесіка про страшнючий холод.
Джек повів її в хащу. Дуже глибоко в хащу. Зрештою вони вийшли на галявину. Леся ніколи й подумати не могла, що зима може бути такою гарною. Вкриті срібним снігом дерева; верби, на гіллі яких застигли краплинки, створюють мелодію від кожного подиху вітру; сніжинки, що летять з небес, ніби крихітні зорі; хрусткий сніг під лапами, такий чистий і недоторканий…
- Подобається? – Джек усміхнувся в неї за спиною. – А уяви яким усе буде, коли прилетить комета.
***
Джек мав рацію. Коли прилетіла комета, вся ця краса засяяла неймовірними барвами, як і небо. Леся захоплено роззиралася навкруги. Скоро почнуть сходитися гості, топтати й бруднити сніг, обривати гілля, говорити, кричати, сваритися…
- Ти знаєш легенду? – спитав Джек. – Вона прилітає раз на 1000 років, і ті хто поцілуються під її сяйвом будуть кохати одне одного не одну вічність.
- Ти натякаєш…
- А ти не хочеш?
Дійсно, чи хоче вона?
Якщо Лесі слід цілуватися з Джеком, читайте «Поцілунок (паралельна версія)».
Якщо Лесі не слід – «Як усе складно (паралельна версія)».
#7590 в Любовні романи
#1792 в Короткий любовний роман
#3784 в Фентезі
#908 в Міське фентезі
Відредаговано: 06.04.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
