Розділ 14. Символи.

Солодко спала, бо сьогодні вихідний й ніяких тренувань на полігоні на мечах, й тренувань з магії вогню(куль, струменів) і що найкраще не потрібно зранку вставати, для пекельного бігу з супроводом не менш пекельного тренера Ромула.

Й почула крізь сон ніжні погладжування, по щоці, губах... Тривожні сигнали почали надходити до мозку, та сон їх відганяв. Та його рукою зняло, коли мене, хтось з силою перевернув з бокового положення в горизонтальне, зовсім не ніжно, зловив за шию й почав стискати.

Розплющила очі й побачила Габріеля, який зі спокійним виразом, навіть посмішкою, душив мене, не докладаючи особливих зусиль й навіть насолоджувався цим дійством... Садист! Я борсалась, билась, намагалась забрати руку, й відштовхнути кривдника... Та сили надто нерівні, а запасів повітря ставало все менше... Мене охопила злість, я не можу загинути, та ще й так по дурному, від руки, цього дурня!

Перестала вириватись, бо сил не залишилось, в думках проклинала Габріеля, аж поки перед очима все не поплило...

Мить і я хлебчу повітря, не в змозі надихатись, горло пече, шия болить, легені розриваються, з очей течуть сльози. Коли знову змогла нормально бачити та відносно дихати то мені відкрилась картина бою, між Габріелем і Маком який програвав... І я нічого не придумала кращого, як жбурнула у винуватця вогняну кулю.

Габріель оглянувся й відпустив Мака:

– Ви двоє, посміли на мене напасти, за це вас стратять! – маг не виглядав божевільним, та його слова...

Це якого біса нас стратять? Він мене мало не вбив...

– Ти помилка природи Катаріно! І якщо тебе не вб'ю я, то інші прийдуть... А ти! – він повернувся до Мака, й проговорив ще грізніше і лютіше ніж мені. – Ще раз, станеш на моєму шляху, і я тебе вб'ю!

Габріель вийшов. А я нічого не зрозуміла! Чому він так впевнений у своїх словах? А Мак, він не відповів, що зовсім на нього не схоже!

– Ти як? – Мак підійшов до мене й присів на ліжко.

Мабуть, я зараз виглядаю жахливо розпатлала...

– Жива!

– Це добре! – хлопець посміхнувся...

– Не розумію, чому він назвав мене помилкою природи? І чому говорив що нас стратять за.. А ти...

– Катаріно, тільки не кажи, що ти не знаєш хто він? – хлопець був стривожений і це ще більше не подобалось мені.. Бо переважно він зібраний, впевнений...

– Габріель Дан-Каст, вогневих, останній курс, він допоміг мені добратись до Академії і...

– Попросив про послугу? – завершив за мене Мак.

– Так, він хотів, щоб я дописала символи з книги в будинку ректора... Та я не зробила цього...

– Все дуже погано Кат... Габріель третій син Імператора, від другої дружини, і в Академії він носить фамілію матері, і за напад на нього, нас справді можуть стратити!

– Але він напав перший! Це не чесно...

– Ніхто не буде розбиратись, хто правий, хто перший! Він син імператора! І цим все сказано...

Це був удар нижче пояса. Габріель син імператора! Він безжальний гад, вбивця, бо якщо б не прийшов Мак, я б була мертва... А якщо він стане імператором? Що буде далі...

– Мак, а чому ти прийшов до мене? Звідки ти знав?

– Нізвідки Кат, те що я зайшов... Випадковість. Хотів нагадати, що у нас тренування!

– Але сьогодні вихідний? – яке ще тренування?

– Не в тебе, тобі потрібно наздогнати інших, тому ми будемо тренуватись без вихідних! Піднімайся, у тебе три хвилини на збори.
* * *
На полігоні, Мак видав мені другого меча, важчого, а я тільки звикла до ваги попереднього. Жаль, та треба рухатись далі. Ми зробили розминку.

– Катаріно, сьогодні настав час самого бою. Це найважливіше в усіх тренуваннях. Ти навчишся якнайкраще виробляти реакцію на несподівані удари; розвинути силу, спритність, дихання; навчитися вловлювати швидкоплинні передумови рухів ворожого удару; відточити свою техніку володіння мечем, прибираючи зайві рухи. Ти маєш не боятися брати участь в боях з більш сильним противником.

Здається хлопець буде читати мені цілу лекцію, та він пояснював доступно, я одразу все розуміла.

– У бою є свої нюанси:

Слідкуй за ногами – дуже важливо в них не плутатися і вчасно зайняти зручну позицію щодо противника, щоб можна було зручніше розмахнутися руками, послабити напругу, а головне, швидко змінити положення при атаці, відбиванню удару або відступі.

Більше рухайся. Стрибай, присідай, де є можливість (навіть падай і перекидайся), обходь супротивника з різних сторін, швидше змінюй положення меча. Вимотати й заплутати суперника, але головне – не видихни сама.

Безцінні поради, як і самі тренування з Маком. Ми почали бій, звісно не такий блискавичний як показав Ромул з Маком та...

– Використовуй обманні рухи, замахнись в одному напрямку, а вдар в іншому, «зіграй» штучне падіння.

Катаріно, не дивись на клинок або руки суперника, а лови його погляд! Зрозуміла? Тільки його очі покажуть, що він хоче зробити в даний момент. Але, тим не менш, зброя противника не повинно виходити з поля зору, щоб знати, куди вести свій меч.

Та я не могла виконувати всі вказівки одразу. Я не могла не дивитись на зброю й знати що позаду мене, чи який маневр зробить противник.

Так, мені ще тренуватись і тренуватись, без вихідних!
Після тренування ми йшли лісом до Академії, й на душі був сум, тривожні передчуття:

– Мак, як думаєш, що робитиме Габріель!

– Він захоче здобути потрібну інформацію будь-яким способом! А сам зайти до будинку ректора він не може, він захищений чарами, зайде, тільки якщо його запросять!

– Справді? А я то думала, чому він сам не сходить поки ректора не має! А навіщо йому ті символи?

– Катаріно, він шукає шлях як звеличитись, й справити враження на батька... Подвиги, слава, це єдиний шлях для Габріеля піднятись над старшими братами... Найстрашніше що може бути для королівства – це внутрішня боротьба за трон!

Деякий час ми йшли мовчки, кожен думав про щойно сказане.