
I. Надзвичайний стан у грудній клітці
ГЕЙ!
ГРОМАДЯНИ!
ТРЕВОГА!
У МЕНЕ
В ГРУДЯХ
СТАЛАСЯ
РЕВОЛЮЦІЯ!
Без дозволу!
Без погодження!
Без попередження
місцевої
адміністрації!
Моє серце
порушило
громадський
спокій!
Відмовилось
битися
за графіком!
Викинуло
на смітник
інструкцію
з безпечного
використання
почуттів!
І заявило:
— ДОСИТЬ!
Я НЕ ХОЧУ
ПРАЦЮВАТИ
НАСОСОМ!
Я ХОЧУ
БУТИ
ВСЕСВІТОМ!
О шостій
ранку
до мене
постукали.
Гучно!
Офіційно!
Так,
як стукають
лише
правоохоронці,
податкові
інспектори
та колишні
кохані,
коли
знаходять
твоє
нове щастя.
— ВІДЧИНЯЙТЕ!
ПОЛІЦІЯ
ЕМОЦІЙНОЇ
БЕЗПЕКИ!
Я відчинив.
На порозі
стояли
троє.
Один
із наручниками.
Другий
з протоколом.
Третій —
із довідкою,
що ніколи
нікого
не любив.
Його
призначили
головним.
II. Ордер на арешт кохання
— Громадянине!
Ваше серце
перебуває
в розшуку!
— За що?!
Поліцейський
розгорнув
папір.
І почав
читати:
«ОБВИНУВАЧУЄТЬСЯ
У СИСТЕМАТИЧНОМУ
ПОРУШЕННІ
ЕМОЦІЙНОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ.
НЕЗАКОННОМУ
ВИРОБНИЦТВІ
НІЖНОСТІ.
КОНТРАБАНДІ
ПОЦІЛУНКІВ.
УХИЛЕННІ
ВІД ОБОВ'ЯЗКОВОЇ
БАЙДУЖОСТІ.
ТА ОСОБЛИВО
НЕБЕЗПЕЧНОМУ
ЗЛОЧИНІ —
КОХАННІ
БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОЇ
ОПЛАТИ!»
Я
розсміявся.
— А де
потерпілий?!
Поліцейський
здивувався.
— Який потерпілий?
— Ну,
якщо є злочин,
хтось же
має бути
постраждалим!
Він
поправив
кашкет.
— Постраждав
суспільний
порядок!
— А що
з ним сталося?!
Поліцейський
знітився.
— Люди
почали
усміхатися
без
дозволу!
III. Міністерство нормованої ніжності
Мене
привели
до міністерства.
Там
розподіляли
кохання.
За талонами.
За категоріями.
За соціальним
статусом.
На вході
висів
плакат:
«МІНІСТЕРСТВО
НОРМОВАНОЇ
НІЖНОСТІ».
Під ним —
інструкція:
«ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ:
УСМІШКА —
ДВІ НА ДОБУ.
ОБІЙМИ —
ЗА ПОГОДЖЕННЯМ.
ПОЦІЛУНОК —
НЕ ДОВШЕ
ТРЬОХ СЕКУНД.
ПРИСТРАСТЬ —
ЛИШЕ ПІСЛЯ
ОФІЦІЙНОЇ
РЕЄСТРАЦІЇ.
КОХАННЯ
ДО НЕСТЯМИ —
ЗАБОРОНЕНО
ЯК ЗАГРОЗУ
ПСИХОЛОГІЧНІЙ
СТАБІЛЬНОСТІ».
Я запитав
чиновницю:
— А якщо
я закохаюся
сильніше,
ніж
дозволено?
Вона
усміхнулася
професійно.
— Надлишкові
почуття
підлягають
конфіскації.
— А якщо
серце
відмовиться?!
— Тоді
його
буде
примусово
переведено
на режим
«НЕЙТРАЛЬНІ
СТОСУНКИ».
Я
зблід.
— Господи!
Це ж
гірше
за смерть!
Чиновниця
кивнула.
— Так.
Але
зате
безпечно.
IV. Жінка, через яку тріснув Всесвіт
А потім
з'явилася
вона.
Не з неба.
Не з легенди.
Не з роману,
де всі
обов'язково
щасливі
на останній
сторінці.
Вона
просто
увійшла
до кімнати.
І всесвітня
гравітація
негайно
подала
заяву
на звільнення!
Бо всі
мої планети
відтепер
оберталися
навколо
неї!
Її волосся
пахло
дощем.
Її очі
мали
дивну
властивість:
коли
вона
дивилась
на мене,
усі
мої
революції
раптом
переставали
здаватися
важливими.
Я міг
кинути
виклик
Богові!
Міг
розсваритися
з вічністю!
Міг
довести
до істерики
саму смерть!
Відредаговано: 13.11.2026