Розділ 9

Після відвертої розмови з Дентом вони більше не говорили. Раз в декілька днів, звичайно, все ж обмінювалися смішними повідомленнями, але не більше. Злата зрозуміла, що хлопець давав їй час про все подумати й самій прийняти рішення. Це було складно, а тому дівчина вирішила наслідувати приклад Скарлетт О'Хари й подумати про це завтра. Точніше - після Нового Року.

Свято Злата провела з Машкою. До їхньої компанії, звісно ж, приєднався Семен. Готувати не стали - обмежилися купленими в магазині м'ясною і сирною нарізкою, фруктами та, звісно ж, шампанським.

Більшого душа навіть не могла бажати. Та й сенс - все одно після бою курантів вони планували не вдома сидіти, а піти погуляти по околицях. Сьомка, правда, здивував - в останній момент відмовився пити. Після ж, загарбавши супутниць, всю їжу зі столу і кілька пляшок ігристого вина, відвіз їх на оглядовий майданчик на набережній. Салюти звідти було дивитися одне задоволення. Коли яскраві спалахи вогнів припинилися, пішли гуляти по центру міста. Народу було чимало і всі добродушно посміхалися один одному. Ближче до світанку Семен вже шкодував, що чомусь відійшов від першого плану, і зірвався разом з супутницями в місто. Загальна атмосфера налаштовувала на дружню пиятику, а він, як єдиний водій, не міг собі цього дозволити.

Так що незабаром хлопець почав методично нити й тягнути дівчат додому. Ті сміялися, але на вмовляння так і не піддалися. Тільки коли на вулицях істотно поменшало людей, як би знехотя погодилися повернутися. Семен був у захваті.

- Ні, все ж що не кажи, а Новий рік - це круто, - Злата блаженно відкинулася на подушки й посміхнулася. Це зимове свято вона особливо любила.

- Угу, - сонно погодилася Машка.

- Ти що, спати зібралася? А поговорити ?! Мері, я тебе не впізнаю - сама ж жалієшся, що часу немає нормально поспілкуватися.

- Я готова прихильно слухати.

- Ні, так не піде. Розповідай.

- Що саме?

- Чого така похмура.

- Так кінець семестру, що ти хочеш? Ще й ці двоє ... - Маша невизначено махнула рукою, але Злата зрозуміла, що мова йде про Артура й Стьопу.

- Кому ти заливаєш ?! Говори, в чому справа? - Дівчина нутром відчувала, коли їй намагалися збрехати. Тим більше так ненатурально.

- Та ... Просто втомилася. Мама, як завжди, завела пісню про онуків, про своє кволе здоров'я і повну хрінь.

- Твоя мама - це та, що марафон торік бігла, а в цьому хоче поліпшити результати й увійти в десятку лідерів?

- Ага! Смішно, правда ж?

Злата з посмішкою подивилася на подругу. Тій, схоже, було не до жартів.

- Ну так ... Гаразд, а щось конкретне є?

- Так ... Задовбали мене ці мужики! Нормальних - зі свічкою в руках не знайдеш. А ті, що є ... З тими ще складніше, ніж з іншими.

- Це ти про кого? - зацікавилася Злата.

- Та так, ні про кого конкретно, - Машка знову брехала, але дівчина вирішила її не чіпати. Захоче - сама розповість. - Гаразд, давай все ж трохи поспимо. А то мене ця прогулянка з вами зовсім вимотала.

Златі залишалося тільки погодиться - сама вона теж добряче втомилася за цю ніч.

Зимові канікули Тимур проводив разом з Дімою. Той насолоджувався свободою - Ліна поїхала з сестрою в гори, кататися на лижах і не діставала його своїми дзвінками.

- Гаразд, чим сьогодні займемося? - Студент цікавився думкою молодшого родича досить умовно, оскільки вже діставав приставку й готувався під'єднати її до телевізора.

На календарі маячила жирна червона двійка, і займатися нічим не хотілося.

- Не знаю як ти, а я б, напевно, із задоволенням наслідував мого сусіда, - уїдливо мовив студент. - Невчасно все ж Лінка поїхала, - поскаржився він братові. Тім тільки посміхнувся - він давно помітив, що Діма встиг прикипіти до нової дівчини, хоча і методично повторював про те, як вона його дістала.

Як би він не приндився, але постійно перевіряв телефон і поривався написати щось Ліні. Схоже, їй все ж вдалося його зацікавити. Наскільки Тім пам'ятав, з братом раніше такого не було.

- Це що ж він такого зробив? - Не відразу зрозумів Тім.

- А то ти сам не чув!

Звичайно, Тім все чув. Ці пристрасні еротичні жіночі крики й не менш збуджені чоловічі стогони складно було ігнорувати. Перед очима мимоволі з'являлися кращі сцени німецького кінематографа. Схоже, сусід відзначав свято на славу.

- Ну, так як він, в тебе точно не вийде. Принайнні, зараз, - хмикнув хлопець.

- До речі, давно хотів запитати - а що в тебе там з цим дівчиськом? - розплутуючи дроти, поцікавився Діма.

- Яким?

- Ну тієї, дочки завуча?

- Сашкою? Вона племінниця, - машинально виправив школяр і знизав плечима. - А що у нас з нею? Вона моя подруга і все.

- Що значить «все»?

- А то і значить - що ніяких стосунків у нас з нею немає.

- Ну і дарма.