На початку нашої людської історії, ми були німі і дивними звуками намагалися донести смисли.
А далі, наші звуки ставали символами, нам треба були слова, щоб вижити. Тепер же нам треба словами, щоб переконувати. І от слова для спасіння, стали словам для атак.
Я часто думаю, хто ми? Наче створені по Образу Божому, але наші вчинки навіть не можна зрівняти з тваринними діями. Мауглі якось сказав: «тварини вбивають одне одного заради їжі або безпеки, але не заради веселощів».
Людина виникла мільйон років тому? Не знаю. Мені відомо інше, що в сукупності за всі відомі часи людство не воювало лише 50 років. Нашкрябані хвилини з різних епох.
Ми досі варвари. І ми досі не можемо засвоїти важливі поняття. Свобода має ґрунтуватися на трьох речах: доброта, відповідальність, повага. А інакше, наша Свобода лише Свавілля. І ми знову і знову завдаємо одне одному багато болю. Цей світ переповнений плачем.
То коли ж ми перестанемо жбурлятися словами? Коли ми будемо відповідати за свої вчинки? Коли ми перестанемо бути варварами?