Я — музика, що памʼятає небо.

Вступ

Ця історія — не просто про дівчинку з домрою. Це історія про пам’ять, яка звучить. Про тишу, яка лікує. Про музику, що не боїться болю. Лія не втекла — вона перенесла свою країну в звуки. І кожна нота, яку вона грає, — це не просто звук. Це доказ, що пам’ять може бути світлом.

Міра Лелеча Доля

Подобається

#800 в Молодіжна проза
#233 в Підліткова проза
#1030 в Різне
#154 в Поезія

У тексті є: нове життя в чужій країні, війна в очах дитини, адаптація

Відредаговано: 04.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись