Розділ 18: Коріння зла

Машина мчала покинутими вулицями. В салоні — тиша, глибша за ніч.
Батько Софії — живий, поруч, але мовчав.
Тільки коли ми в'їхали в підземний гараж якоїсь старої лікарні, він заговорив.

— Я знаю, ти хочеш відповідей. І от вони.

Він відкрив коробку, витягнув пожовклі документи.
Фото. Угода. Статті.
На всіх — одне ім’я, яке Софія не очікувала побачити.

— Це… дідусь?
— Так, — кивнув батько. — Він заснував «організацію». Побудував свою імперію на крові, торгівлі, шантажі. Я дізнався надто пізно. Коли вже був у цій системі.

— І ти… став його тінню?

— Я хотів змінити все зсередини. Але був наївний. Коли спробував — мене знищили. А твою матір убили. Вони зробили вигляд, що я втік. Що я винен. Але я залишився — під іншим ім’ям.
Щоб одного дня… дати тобі шанс.

Софія сиділа, як остовпіла.
Алі мовчав. Його погляд був темний.

— Тобто твій батько — це той самий, що…

— Той самий, — відповів батько замість неї. — Він віддав наказ убити твоїх батьків. Але зробив це не я. І не Софія. Ми — теж жертви.

Алі різко підвівся.

— Жертви? Мої батьки мертві. А я все життя вважав, що винен… твій батько! І тепер що — ми разом? Як одна команда?

— Ти не повинен мститися їй, — спокійно сказав батько. — Бо твоя помста — це помилка їхньої системи.
Справжня помста — це правда, яка зруйнує їх.

Софія підійшла до Алі, торкнулась його плеча.

— Я не знала. І якби могла щось змінити — я б зробила. Але зараз… я просто хочу, щоб ти вірив мені. Хоч на мить.

Він повернувся. Їхні очі зустрілися.
У цій тиші було все: біль, злість, надія.

— Я ненавидів тебе, — прошепотів. — Але ще більше — себе за те, що не можу перестати думати про тебе.

> І він поцілував її. Швидко. Болісно. Наче востаннє.

Вона не відштовхнула.

— Ми не можемо просто бути разом, — сказав він, — але я не зможу й піти.

— І не треба. Ми маємо закінчити це разом.

Батько підійшов ближче.

— І ми це зробимо. Але тепер… треба діяти швидше. Вони знають, що ми не мовчатимемо.

— Що ти пропонуєш?

— Завтра ми летимо за кордон.
Я домовився з журналістами з міжнародного телеканалу. Якщо історія вийде там — знищити її буде неможливо.

Софія подивилась на Алі.

— Летиш зі мною?

— Я з тобою… до кінця.

---