7.

Переконати Діну мовчати про мого фаната не виходить. Єдине, на що вона погоджується - перенести розмову з продюсером до вечора. Наразі ми повинні їхати на студію, де працюють хлопці з гурту. Сьогодні перша наша репетиція і я навіть не уявляю, як вона пройде. Співати разом з Адамом - це моє бажання трирічної давності. Сьогодні воно здійсниться, але чи щаслива я? Вже й не знаю… 

Діна заявила, що сьогодні буде поруч зі мною. Чомусь їй здається, що мене не можна залишати в компанії чотирьох привабливих хлопців. Ну, якщо врахувати, що в Етана є Даша, то вже трьох. 

Коли проходимо в зал, де репетирують хлопці, музика замовкає - і всі четверо переводять погляди на мене та Діну. Помічаю у кутку кімнати на м'якому дивані Дашу, котра відверто нудьгує. Здається, після вчорашнього зникнення Етан вирішив тримати її поряд. 

- Привіт усім! - хочу здаватися впевненою та готовою до роботи. Чесно кажучи, виходить так собі, адже від погляду Адама серце починає битися частіше. 

- Привіт! - здається, Даша щиро рада мене бачити. Я ще вчора помітила, що дівчина вона хороша. Схоже, Етану сильно пощастило з нею. - Чесно кажучи, я до останнього не могла повірити, що ти співатимеш з ними. Вже не терпиться це побачити. Я Даша!

- Діна! - моя подруга також зацікавлено оглядає дівчину. Вона поки що не знає, що Даша дівчина Етана. От коли дізнається, буде їй сюрприз. 

- Це буде крутий тандем, красуне! - поруч з нами зупиняється Ной і зацікавлено оглядає Діну. - А ти у нас хто? Фанатка?

- Я помічниця Ліри! - Діна хмуриться та складає руки на грудях. Здається, красень-блондин не сильно її захопив. - Не фанатка так точно!

- Може, ми нарешті почнемо працювати? - невдоволено бурчить Адам. - Я не збираюся стовбичити тут весь день. 

Доводиться припиняти розмови і робити те, для чого я тут з'явилася. Діна сідає поруч з Дашею й вони обидві зацікавлено стежать за нами. Перший раз Адам стримано пояснює де мої слова та просить проспівати їх. Коли роблю це, він якось неоднозначно киває головою і дає сигнал своїм хлопцям награти мелодію. 

Перші кілька разів ми часто збиваємося і не потрапляємо в ноти. Швидше за все, у мене таке через хвилювання, а от чому лажає сам Адам… я можу тільки здогадуватися. 

Хлопці терпляче повторюють раз за разом і вже через годину у нас виходить доволі добре. Навіть Діна помітно розслабляється та видихає з полегшенням. Схоже, реально хвилювалася, що між мною та Адамом буде надто яскрава неприязнь і вся робота піде коту під хвіст. Добре, що ми з ним обоє професіонали і вміємо тримати емоції під контролем хоча б тоді, коли працюємо. 

- Думаю, на сьогодні досить, - говорить сам Адам через деякий час. - У тебе чудово виходить, Ліро.

Ого! Мені не почулося? Адам мене похвалив, і це так… дивно та приємно одночасно. 

- Спасибі! У вас також! - обводжу поглядом усіх хлопців. - Пісня чудова і точно знайде своїх слухачів. Нам залишається тільки довести її до ідеалу. 

Дуже незвично хвалити одне одного й не оглядатися назад. Якби не було минулого, ми могли б стати справжнім вибуховим дуетом. Але минуле є і втекти від нього просто неможливо. Залишається тільки одне: забути про образи та працювати над результатом. Емоції нам точно не допоможуть, тому варто їх вимикати, коли ми разом. 

- Ліро, нам час! - голос Діни повертає мене у реальність. - Сьогодні ще фотосесія.

Чесно кажучи, більше мені хочеться поїхати кудись за місто, де красива природа, і провести час наодинці з собою. Так буває, коли витрачаєш багато сил і треба терміново їх відновити. На жаль, сьогодні ще багато роботи і навіть пообідати нормально не вийде. 

- А як же обід? - дивується Ной. - Ліро, тебе морять голодом? Ти тільки скажи! Я одразу викраду тебе на обід!

- Спасибі, але не варто, - цей блондин дуже милий і, здається, найбільш привітний з хлопців. - Я звикла до такого ритму, тому з голоду не помру.

Перед тим як покинути студію, ловлю на собі задумливий погляд Адама. Цікаво, про що він думає? 

- Чесно кажучи, я думала, що все пройде набагато гірше, - говорить Діна, поки ми їдемо на місце зйомки. - Але мушу визнати, що Адам сильно змінився. Став такий стриманий та серйозний. Професіонал, одним словом. 

- Так і є, - погоджуюся з Діною. - А як тобі інші хлопці? Ной та Леон?

- Леон надто хмурий, а цей Ной… надто веселий, - фиркає подруга. - І чого постійно либиться? Ну красива у нього посмішка, але ж це не привід сміятися без приводу.

- Бачу, він тебе таки зачепив, - не можу не посміхатися. Діна так наполегливо намагається переконати себе саму, що Ной її не цікавить, та насправді я й так бачу, що все навпаки. 

- Що за дурня? - бурчить подруга. - Я не ведуся на красивих хлопчиків. Не хочу в кінцевому результаті отримати розбите серце. 

Тут я з нею повністю згідна. Розбитого серця не хоче ніхто, але ми не застраховані від такого гіркого досвіду. Ніхто з нас…

До самого вечора проводжу час на фотосесії. Хочеться, щоб все це швидше закінчилось, а я нарешті змогла відпочити. Та, як згодом виявилося, не все так просто. Діна таки повідомила Дейва про мого прихильника і тепер на мене чекає повний рознос. Продюсер запросив мене в ресторан на вечерю, так би мовити, вирішив поєднати корисне з потрібним. 

Тому після зйомки ми з Діною поїхали туди. Охоронець провів нас у зал, а тоді в окрему кімнату, де на нас вже чекав Дейв. По його серйозному виразу обличчя я зрозуміла, що чоловік сприйняв надто близько до серця слова Діни. 

- Чому сама не розповіла про чергового прихильника? - бурчить продюсер. - Вважаєш це жартами?

- Вважаю, що ви трохи перегинаєте, - сідаю навпроти Дейва. - Хіба він перший, хто робить подібне? 

- Мені б твою впевненість, - фиркає продюсер. - З цього моменту ти не зробиш жодного кроку без охорони. Зрозуміла мене? Я ще думаю над тим, щоб збільшити їх кількість. Двоє це замало.

- Так, стоп! - підводжуся на ноги і відчуваю роздратування. Ненавиджу, коли мене  контролюють, а зараз саме такий момент. - Досить вже! Я не збираюся ходити під конвоєм. Мої охоронці чудово справляються зі своєю роботою. І більше мені не треба. Спасибі за турботу, Дейве, та цього разу я не буду поступатися.