23

Єларейн

З тих пір, як Еріан пішов, ми з Ліарін занурилися у витяги з документів, чиїсь записи, рукописи та історії древніх родів.

Я мала небагато розуміння що ж саме ми мусимо знайти тут, особливо після того, як Еріан вже давно передивився це все, і неодноразово.

Але ми продовжували монотонно перегортувати сторінки, читаючи про чужі весілля, розлучення, народження дітей і смерті. Потім брали інші документи, і читали про те, хто, коли і які саме мав родові здібності, подаровані Богинею. Кілька разів ми перечитували свідчення тих самих подій, 400 років тому , описані різними очевидцями, та вони, по суті — майже нічим не відрізнялись одне від одного.

— Хм, — взявши черговий акт розлучення, я здивовано вдивлялась у написане.

— Що там? Щось цікаве? — Ліарін відклала папери, які перечитувала в той момент, і зазирнула в мої.

— Не те щоб, — я передала їй акт, — Просто не знала, що наш прадід був одружений аж тричі. Мені було відомо тільки про два шлюби. І бабуся, виходить, народилась лише в останньому з них.

— Цікаво... — Ліарін відклала акт, і почала вишукувати якісь аркуші, збираючи їз в один стос.

Як вони з Еріаном взагалі можуть орієнтуватися в усіх цих папірцях?

— Дивись. Я прослідкувала передачу вашого роду. І виходить, що ваш прадід — взагалі унікальний випадок. Бо в основному, рід Іррітель, після зміни династії, продовжували лише самі жінки. Ось, глянь, — вона показала мені акт народження моєї прапрабабусі, — ваша бабуся Талінія народилася за 5 років до подій на "Плато Злиття". Вона дочка старшого сина короля — Ілларіеля. Через 45 років після її народження, у Ілларіеля з дружиною з'явився син — Нісемієр.

— Так, все вірно. Але я поки не розумію, до чого ти ведеш, — посерйознішавши спитала я Ліарін.

— Зачекай, зараз я поясню, — Вона взяла черговий акт народження, на цей раз — двійнят: мого прадіда, та його брата.

 Такі народження взагалі були рідкістю серед ельфів, тож я навіть не сумнівалась, що прадід міг ще чимось виділитись.

— Дивись, Талінія народила двох хлопців в 3250 році. Натомість, Нісеймієр прожив близько 120 років в шлюбі, і вмер, так і не маючи жодної дитини.

Я кивнула. Я гарно знала наш родовід, тож поки що просто чекала, яких висновків дійшла Ліарін.

— Агавтіель, ваш прадід — не зважаючи, на дуже різноманітне подружнє життя, все ж зумів зачати вашу бабусю Аландрієллу. А ось Калайнієн — ні. Він жив 60 років з однією дружиною, поки не овдовів, і не одружився вдруге. Але дітей ні в першому ні в другому шлюбі не мав.

Я починала складати одне з одним, і потроху розуміла до чого веде Ліарін, хоч в голову мені лізли не найприємніші думки, а страх всередині наче випустив свої липкі мацаки, огортаючи мене усю з голови до ніг.

— ...І далі, — продовжувала Ліарін, не помічаючи моєї реакції, — рід продовжили ваша бабуся, та мама, тобто виходить, що він продовжувався переважно жіночою лінією...

— Або первістками... — тихо закінчила я за Ліарін.

Ліарін

Я відклала папери, які весь цей час тримала в руках, і поглянула на Єларейн. Вона була зблідла, губи тремтіли, а в очах стояли сльози.

Я з цим своїм дослідницьким азартом, зовсім не помітила, як на мої умовиводи відреагувала Єларейн. Але ж ще нічого не відомо точно!

— Єларейн, люба. Це ще нічого не означає. Поглянь, я знайшла лише певну закономірність, але трактувати її можна як завгодно! 

— Як, наприклад? Бо я поки бачу лише одне, найочевидніше трактування. І я – не первісток, — кволо промовила Єларейн, — а це означає, що...

Вона не стрималась, і затуливши очі долонями гірко заплакала. Я обійняла подругу за плечі, даючи їй можливість відчути мою підтримку та відпустити давно накопичуваний на серці тягар. Адже вона завжди така усміхнена, весела, тримається настільки добре, що видасться ніби жодна проблема не може її вразити. Сили в цій тендітній дівчині буде побільше ніж у будь-якій найдревнішій королівській династії.

Гладячи Єларейн по голові, та примовляючи якісь заспокійливі дурниці, я помітила, як від моїх рук виходить слабке світло-бузкове сяйво, а Єларейн поступово заспокоюється.

Схоже, моя магія таки набула цілительської спрямованості. Хоч зараз для мене це був досить несподіваний прояв магії, але я раділа, що він стався в цю мить, бо Єларейн врешті заспокоїлась та підняла на мене заплакані очі.

В її погляді читалася така величезна втома і смуток, що мені хотілося пригорнути її до себе, і зцілювати її добре, зранене серце, скільки стане сил.

— Єларейн, я маю як мінімум 3 гіпотези, які стосуються нашої знахідки. Перша, про те, що ваш рід передається зараз виключно жінками, просто з якоїсь невідомої причини, ваш прадід став виключенням. Друга — це те, що другим дітям, можливо дістається божественна складова дару в меншому обсязі, і через це, щось порушується. І третя — та, про яку подумала ти. Що рід можуть продовжити лише первістки. Але, — помітивши, що по щоці Єларейн скотилась сльоза, і вона опустила голову, я продовжила впевненіше, — навіть якщо саме це наш варіант — я впевнена, що ми зможемо якимось чином її вирішити. Інакше для чого Богині давати нам цю підказку? 

Єларейн підвела на мене очі, і в них я нарешті побачила не лише приреченість. Крихітний проблиск надії теж до них повернувся.

— Я боюсь, Ліарін, — промовила вона тихо, – І я навіть не знаю, чого боюсь найбільше — того, що взагалі ніколи не зможу завагітніти, чи того, що все ж таки зроблю це — і знову втрачу свою дитину.