Пролог

— Так, це має бути десь тут, — я передивлялася документ за документом, у спробах знайти саме те, що потрібно. — Є!

«Легенда скель Муерно-Áрі. Тарієль. Переказ подій та наслідки.» — значилося на документі. Що ж, сподіваюся, він дасть мені хоч якісь відповіді. Влаштувавшись зручніше, я почала читати.

«Усі Тарієлійці вірять, що це місце священне. Ніби сама Богиня колись об'єдналась із своїм коханим на плато колись ще однієї суцільної скелі, яке пізніше назвали «Плато Злиття».

А чотириста років тому ця сама Богиня обдарувала благословенням закохану пару, яка не могла бути разом через політику та нерівне походження. Цими закоханими були принц колишньої династії Тарієля — Муерно Іррітель та звичайна дівчина Арі — людина, чиї предки потрапили в наш світ внаслідок Великого Розлому. Король мав для сина вже узгоджений політичний шлюб із принцесою Каланії, але Муерно не хотів поступатися і зрозумів, що єдиний вихід — це отримати благословення Богині або втекти з коханою.

Вони вирішили спочатку піти на Плато Злиття, де — всі знали — можна отримати благословення Богині Темі. Муерно сподівався, що батькові цього вистачить для того, аби дозволити їм одружитися, адже благословення Богині – це те, з чим рахуються навіть королі.

Але король був впертий, владний і не потерпів свавілля від власного сина. Він відправив за ними своїх воїнів, і ті схопили закоханих вже на скелі, розтягнувши їх подалі одне від одного. Головний воїн висунув умови короля: або Муерно зараз йде з ними і забуває про Арі, або Арі зараз відправляють у вільний політ зі скелі, а його доставляють додому примусово. Він не був згоден на жоден з цих варіантів. Лишитись без коханої — все одно що без душі. Муерно став молитися Богині Темі. З усіх сил намагаючись докричатись до неї, він благав про порятунок. Арі так само доєдналась у своїх молитвах до коханого, понад усе вона хотіла, аби вони були разом... Богиня їх почула. І зрозуміла, що в цьому світі не знайдеться місця їхньому коханню. 

Для того щоби їх не переслідували і вони могли жити разом спокійно і без остраху, — вона розломила скелі, створивши в ущелині портал, і звеліла їм стрибати туди, аби жити й кохати разом в іншому світі. Їхні переслідувачі нічого не могли зробити, бо вітер зносив їх з ніг, а зорі, які падали з неба і не завдавали шкоди закоханим, — обпалювали їм шкіру.

Кажуть, після цього Богиня страшенно розгнівалася на короля, бо він через свої амбіції, жадібність до влади та твердолобість ледве не знищив таке чисте і щире кохання. Нібито після втечі принца Темі вирішила покарати короля і весь його рід. Але в чому саме була суть покарання і чи дійсно воно було, чи це лише вигадка любителів гарних легенд— лишилось таємницею. 

Проте прості ельфи тоді були настільки обурені тим, що король розгнівав Богиню і що тепер вони лишились без принца, до якого завжди були прихильні, що почали вимагати відставки короля. Адже через його дурість Богиня, яку вони здавна любили і шанували – могла більше ніколи не обдарувати своїм благословенням народ Тарієля. 

Невдоволеними були й аристократи, які розуміли чим для королівства може закінчитись бунт простого народу вкупі з міжнародним конфліктом, який ось-ось мав виникнути на фоні розірвання шлюбних домовленостей з Каланією. Тож невдовзі після цих подій король зрікся престолу. Хоч як він любив владу, але мусив піти на цей крок, аби не допустити війни.

Місце короля тоді зайняв Астрель Віллайській — один із синів вищих аристократів. Він одружився з дуже далекою родичкою колишнього короля, і так заснувалася нова династія.»

Я перегорнула сторінку, побачивши на наступному аркуші дві замальовки: «Скеля Муерно-Áрі» та «Плато Злиття», як називали її тарієлійці до розколу. Серце моє загупало голосніше, від усвідомлення що саме я побачила. Склавши документи на місце, рушила на вихід з архіву. Слід було подумати про це, і зрозуміти, що з усім цим робити та й і чи потрібно взагалі?