1. Сумніви

3561 рік від Великого Розлому

Кардія, королівство Астренія

Ліарін

— Тайре, давай візьмемо відпустку і поїдемо на скелі Муерно-Áрі. Це в Тарієлі, — додала я, спостерігаючи, як мій наречений продовжує перебирати важливі архівні документи.

— Так, місто Таміель, я знаю. Це дуже популярне місце серед туристів та невиправних мрійників, — хмикнув скептично Тайр, не підіймаючи голови.

— Не віриш в легенду?

— А ти сама хіба віриш? — Тайр нарешті відірвав голову від паперів і подивився на мене з подивом.

Я потиснула плечима. Сама я не так давно дізналась легенду про ці скелі. Це Тайр у нас ходяча енциклопеція, тим паче що працює в архіві вже не перший рік. Я ж лише пів року як після закінчення академії. Я влаштувалась в Кардійський архів, аби бути ближче до Тайра і трохи напрацювати собі досвіду. Ніколи особливо не цікавилася іншими королівствами, їхніми історіями та визначними місцями — лише обов'язкові знання, які давала академія. Але кілька місяців тому сталося дещо незвичне, що змусило мене таки звернути увагу на ці легендарні скелі.

Одного вечора я сіла за своє улюблене потаємне хобі — малювання. Зазвичай я малюю просто від душі, не задумуючись над композицією — веду пензля, куди рука поведе. І в той вечір у мене вийшов приголомшливий морський пейзаж. Із величною скелею з широким плато, яскравим нічним небом та мерехтливими зорями, які ніби падали розсипом на скелю. Внизу по ліву сторону розкинувся широкий піщаний пляж із різними дрібними будиночками, а праворуч – легкими хвилями шуміло яскраве синьо-зелене море.

Я була така захоплена своєю роботою, що вирішила показати мамі — вона завжди любила мої малюнки.

– Пейзаж навколо дуже схожий на скелі Муерно-Áрі, — промовила мама, уважно розглядаючи малюнок. – Тільки в тебе одна велика скеля замість двох. Пошукай в архівах, як вона виглядала, коли мала назву «Плато Злиття».

– Я мало чула про це місце. Ти там була?

– Колись дуже давно, — погляд мами став задумливим, ніби вона поринула у важкі спогади, і я поспішно повернулась до своєї кімнати.

Наступного дня на вулиці я наткнулася на свіжий рекламний буклет з пропозицією туру на скелі Муерно-Áрі. Я придивилась уважніше до зображення. І справді, пейзаж навколо був неймовірно схожий на той, що на моєму малюнку. Тільки скеля відрізнялась. Її ніби щось роз'їло, прогризло, утворивши на місці колись величного плато урвище, в якому тепер плескалось море, омиваючи скелі зсередини.

Я вирішила пошукати в архіві записи із замальовками цієї скелі, коли вона ще була цільною. Яким же був мій подив, коли я на сторінках архівних документів побачила буквально свій малюнок. Скеля, плато, море, пляж — все було точнісінько таким самим. Не вистачало хіба зорепаду та кількох будиночків. Я була приголомшена тим, що намалювала реально існуюче колись місце, ніколи раніше не бувши там та і навіть на бачачи його до того в документах.

Після цього ці скелі ніби почали мене переслідувати –  буклети, рекламні пропозиції групових та індивідуальних турів, організація романтичних вечерь, прогулянок на човнах та навіть послуги від шлюбних агенцій:

«Організуємо весілля мрії з благословенням від Богині на скелях Муерно - Арі. Всі організаційні питання беремо на себе.»

І справді, мабуть, охочих зробити пропозицію чи зіграти весілля у такому місці було повно. І не лише через те, що воно було надзвичайно гарним, але й через легенду, якою було оповите.

Її я дізналась також з архівних документів, коли почала глибше копати в цю історію.

Усі Тарієлійці вірять, що це місце священне. Ніби сама Богиня колись об'єдналась із своїм коханим на плато колись ще однієї суцільної скелі, яке пізніше назвали «Плато Злиття».

А 400 років тому ця сама Богиня обдарувала благословенням закохану пару, яка не могла бути разом через політику та нерівне походження. Цими закоханими були принц колишньої династії Тарієля — Муерно Іррітель та звичайна дівчина Арі — людина, чиї предки потрапили в наш світ внаслідок Великого Розлому. Король мав для сина вже узгоджений політичний шлюб із принцесою Каланії, але Муерно не хотів поступатися і зрозумів, що єдиний вихід — це отримати благословення Богині або втекти з коханою.

Вони вирішили спочатку піти на Плато Злиття, де — всі знали — можна отримати благословення Богині Темі. Муерно сподівався, що батькові цього вистачить для того, аби дозволити їм одружитися, адже благословення Богині – це те, з чим рахуються навіть королі.

Але король був впертий, владний і не потерпів свавілля від власного сина. Він відправив за ними своїх воїнів, і ті схопили закоханих вже на скелі, розтягнувши їх подалі одне від одного. Головний воїн висунув умови короля: або Муерно зараз йде з ними і забуває про Арі, або Арі зараз відправляють у вільний політ зі скелі, а його доставляють додому примусово. Він не був згоден на жоден з цих варіантів. Лишитись без коханої — все одно що без душі. Муерно став молитися Богині Темі. З усіх сил намагаючись докричатись до неї, він благав про порятунок. Арі так само доєдналась у своїх молитвах до коханого, понад усе вона хотіла, аби вони були разом... Богиня їх почула. І зрозуміла, що в цьому світі не знайдеться місця їхньому коханню. 

Для того щоби їх не переслідували і вони могли жити разом спокійно і без остраху, — вона розломила скелі, створивши в ущелині портал, і звеліла їм стрибати туди, аби жити й кохати разом в іншому світі. Їхні переслідувачі нічого не могли зробити, бо вітер зносив їх з ніг, а зорі, які падали з неба і не завдавали шкоди закоханим, — обпалювали їм шкіру.

Кажуть, після цього Богиня страшенно розгнівалася на короля, бо він через свої амбіції, жадібність до влади та твердолобість ледве не знищив таке чисте і щире кохання. Нібито після втечі принца Темі вирішила покарати короля і весь його рід. Але в чому саме була суть покарання і чи дійсно воно було, чи це лише вигадка любителів гарних легенд— лишилось таємницею.