Розділ 42.

— Хто так починає переговори?
Саар дивився на мене кілька секунд, наче відповідь була лише ще одним фактом, який треба врахувати. За спиною відчував своїх: Тінь затискав прострелений бік, Джміль усе ще сидів біля зім’ятої конструкції зі штирем крізь броню, Хао тримав катану низько, економлячи сили. Сьомий і Третій уже розійшлися трохи ширше.
Щойно закінчився бій з Орестом.
Ніхто навіть нормально вдихнути не встиг.
Саар щось сказав. Його перекладач повторив майже синхронно:
— Тоді ви обрали.
Четверо Загонщиків рушили вперед.
Один відкрив вогонь ще на ходу. Черга застукала по грудях Сьомого, висікла кілька світлих сколів із броні, але він навіть не сповільнився. Інший спробував обійти його справа — Третій перехопив ще до того, як той устиг завершити маневр.
Ще двоє розійшлися ширше.
— Знову, — прохрипів Джміль.
— Ти ж казав, що тобі там зручно, — кинув Хао.
— Не знущайся.
Іглостріл у руках Джмеля клацнув двічі. Один із Загонщиків захитався, другому підломило коліно. Тінь з укриття зняв третього — того, що намагався обійти Сьомого. Він упав.
Останній уже піднімав автомат, коли Саар коротко кинув щось різкою мовою. Той завмер і відступив. Двоє поранених потягнулися за ним.
Я дивився вже не на них.
Молодий Хралін зробив крок уперед.
Короткий кістяний гребінь на його голові піднявся вище. У погляді не було страху — скоріше нетерпіння, майже азарт. Він дивився на Хао так, ніби нарешті побачив щось варте уваги.
Саар тихо сказав:
— Не поспішай.
Рейх зупинився.
— Вони поранені.
— Саме тому.
Саар навіть не глянув на нас.
— Поранений звір небезпечніший за ситого.
— Я не звір тобі. Перед вами східний дракон, — сказав Хао.
Рейх повернув до нього голову.
Перекладач майже без затримки повторив:
— Для мисливця різниці мало.
Хао трохи підняв катану.
— Ну тоді йди перевір.
Саар не зупинив учня вдруге.
Рейх витягнув із кріплень два короткі мисливські клинки.
Вузькі леза були незвично довгими для ножів і занадто короткими для людських мечів. У його руках вони виглядали природним продовженням передпліч.
Рейх рвонувся вперед.
Швидко.
Але після попереднього бою мене вже важко було здивувати самою швидкістю.
Хао прийняв перший клинок на катану й відступив на півкроку. Другий Рейх одразу провів нижче, вздовж броні, залишивши на пластині світлу борозну.
Молодий Хралін не зупинився.
Поворот.
Ще удар.
Потім третій.
Надто жадібно.
Він вклав у рух більше, ніж потрібно, і Хао це побачив.
Пропустив його повз себе.
Катана ковзнула по боці.
Неглибоко.
Але кров з’явилася.
Рей різко відскочив і торкнувся рани пальцями. Подивився на кров.
Гребінь піднявся ще вище.
— О, — сказав Хао. — Зрозумів про дракона.
Рейх рушив знову.
— Досить.
Саар сказав це тихо.
Молодий зупинився.
Неохоче.
Наставник пройшов повз нього.
— Дивись.
І от тоді мені стало справді цікаво.
Саар не виглядав розлюченим. Не поспішав і не намагався продемонструвати силу.
Просто витягнув свої клинки й пішов до Хао так, наче вже знав, чим усе закінчиться.

Саар не прискорився.
Саме це насторожувало найбільше.
Хао тримав катану перед собою, трохи боком, залишаючи пошкоджену пластину подалі від противника. Саар ішов прямо на нього, обидва короткі клинки опущені вздовж рук, наче зброя йому поки взагалі не була потрібна.
Відстань скоротилася.
Хао атакував першим.
Катана пішла до шиї.
Саар змістився рівно настільки, щоб лезо пройшло поруч. Один із його клинків торкнувся катани збоку, змінив траєкторію ще на кілька сантиметрів, а другий уже летів Хао під руку.
Той устиг відступити.
Вістря лише ковзнуло по броні.
Саар не пішов слідом.
Зупинився.
Наче перевірив.
Хао теж це зрозумів.
— Неприємний тип.
— А ми тут усю дорогу джентльменів зустрічаємо?
— До цього він подобався мені більше. Добрий прибулець серед купи злочинців.
Саар знову рушив.
Цього разу Хао чекав.
Перший клинок прийняв на катану, другий пройшов нижче. Хао повернув корпус, пропускаючи вістря вздовж живота, й одразу відповів різким ударом знизу.
Саар уже відійшов.
Катана навіть не торкнулася його.
Він був швидким.
Але справа була не лише в швидкості.
Рейх кидався вперед, намагаючись дістати противника раніше, ніж той устигне відповісти. Саар рухався інакше. Здавалося, він узагалі нікуди не поспішав — просто щоразу опинявся саме там, де треба.
Хао змінив стійку.
Саар побачив.
Лівий клинок пішов у плече.
Катана піднялася назустріч.
Обман.
Другий клинок Саара різко змінив напрямок і ковзнув униз.
— Обережно!
Запізно.
Лезо знайшло стик під правою рукою.
Броня хруснула.
Хао сіпнувся й одразу вдарив у відповідь, змусивши Саара відійти. На боці екза залишився вузький розріз, із якого майже одразу потекла кров.
— Глибоко?
— Подряпина.
— Це не відповідь.
— Тоді неглибоко.
Система вже показувала мені його стан. Рана не смертельна, великих судин не зачепило, але крововтрата почалася, а кожен рух правою рукою розтягував пошкоджені тканини.
Саар глянув на червону смугу.
Ні задоволення.
Ні азарту.
Лише ще одна отримана інформація.
Хао пішов уперед.
— Не треба, — сказав я.
— Я тільки почав.
— Він теж.
Хао не відповів.
Ударив.
Саар пропустив катану ліворуч, перехопив руку Хао біля зап’ястя й різко провернувся. Екз важив набагато більше за нього, але Саар не намагався перебороти цю масу — просто використав рух, який Хао вже почав.
Нога підсікла опору.
Хао втратив рівновагу.
Саар ударив ліктем у шолом.
Хао впав на одне коліно.
Другий клинок уже йшов до шиї.
Я був поруч раніше.
Передпліччя стало між ними.
Кістяне лезо вдарило в броню й залишило глибоку борозну.
Саар відступив.
Не здивувався.
Наче й цього очікував.
— Відходь, — сказав я.
Хао піднявся.
— Я тільки розминався.
— Бачу.
— Тоді навіщо?
— Бо це вже мій бій.
Він подивився на Саара.
Потім на мене.
— Знаєш, щоб покращити техніку, треба битися із сильним противником. А він сильний. Я хочу продовжити.
— Останній наш бій я тобі програв. Дай мені трохи покращити техніку, щоб наступного разу хоча б було цікаво.
Хао помовчав.
— Ну, якщо ти так просиш.
— Дякую.
Він відступив до Джмеля, не опускаючи катани. Система екза одразу посилила компресію на пошкодженому боці.
Джміль покосився на нього.
— Східного дракона підрізали?
— Тимчасове непорозуміння.
— Кров якось дуже переконливо тече.
— Тебе до стіни прибили. Я б на твоєму місці взагалі мовчав.
— Не переводь тему.
Саар дивився вже тільки на мене.
Рейх стояв позаду наставника. Азарт із його обличчя нікуди не зник, але тепер до нього додалося щось інше.
Увага.
Він справді дивився.
Вчився.
Саар заговорив.
Його власний перекладач і мій екз майже одночасно повторили слова:
— Ти забрав у мене здобич.
— Якщо він твоя здобич, то нікуди від тебе не дінеться. Але я не віддам тобі ні його, ні будь-кого зі своїх людей.
— Сміливо.
— Спробую не розчарувати.
Саар трохи нахилив голову.
Погляд ковзнув по моєму екзу.
По розбитій пластині на грудях.
По подряпаному шолому.
По зламаному правому клинку.
Затримався на лівому передпліччі.
Він бачив усе.
— Ти вже пошкоджений. Полювання буде нерівним. Твої воїни побачать твою смерть. Коли впаде ватажок, за ним падає зграя.
— Або знайомий побачить, як мисливець стає здобиччю.
На мить погляд Саара змістився до Рейха.
Лише на мить.
На його боці залишався неглибокий поріз, і кров повільно стікала по графітовій шкірі.
— Ти самонадіяний.
— Маю право.
Саар підняв обидва клинки.
Тепер у його позі вперше щось змінилося.
Не напруга.
Готовність.
Поглянув через плече.
Тінь тримав іглостріл.
Джміль сидів зі штирем у боці й усе одно цілився в Саара.
Хао вже знову стояв рівніше.
Сьомий і Третій чекали.
— До речі, ти помиляєшся.
Саар завмер.
— У чому?
З лівого передпліччя вийшов клинок.
— Довго пояснювати. Але якщо коротко — впаду я, вони просто стануть злішими.
Гребінь Рейха трохи піднявся.
На обличчі Саара щось змінилося.
Зовсім трохи.
Можливо, навіть посмішка.
З їхньою мімікою я досі розбирався погано.
— Добре.
Він рушив.
Цього разу — на мене.