Оповідання

- Наступний! Заходьте.

- Так, що тут у вас? Ага, бачу. Унаслідок бойового поранення барабанна перетинка була розірвана. Операція призначена через три місяці. Ну що ж, я вам можу сказати: годен, друже. Годен до служби. До всього годен, без будь-яких обмежень. Тільки вухо не мочи. А так усе гаразд.

- Але як же, лікарю? Я ж отримав поранення. У мене немає барабанної перетинки. Часткова втрата слуху. У мене призначена операція.

- Ну ось, наприклад, за нашими таблицями твоя втрата слуху не рахується як недопуск до служби на бойові позиції. Ось якби в тебе втрата слуху була більша, або якби ти був зовсім глухий на одне вухо, то ми б ще подумали. А поки що годен, друже. Годен до всього, без будь-яких обмежень. Тільки вухо не мочи. А так усе гаразд.

- Але, лікарю, я ж отримав поранення. У мене ж призначена операція через три місяці. У мене барабанної перетинки наразі немає. Хіба це нормально?

- Звісно нормально. Знаєш, скільки я вже таких, як ти, до служби відправив? Я це вже не перший раз пояснюю. Тому годен, друже. Годен без обмежень до будь-яких умов служби. Тільки вухо не мочи.

- Що там, Ватсоне? - стиха запитує Холмс, коли за військовим зачиняються двері.

- Дивна ситуація, Холмсе. У чоловіка травмоване вухо, відсутня барабанна перетинка, порушений слух, призначена операція. Лікар знає про все це, але не вбачає необхідності в обмеженнях.

- І що вас дивує?

- Він рекомендує пацієнту берегти вухо від води, але допускає службу в умовах можливого повторного вибухового впливу.

- Ви вважаєте його рішення неправильним?

- Я вважаю, Холмсе, що медичні ризики заслуговують на пояснення.

- Прекрасно, Ватсоне. Отже, перед нами запитання, а не відповідь.

- І що ж ви збираєтеся робити?

- Поки що нічого. Спостерігати.

Пів року по тому

- Наступний.

- Так, що тут у тебе? Ага, бачу. Через три місяці призначена реоперація. Ну що ж, друже, ти ж розумієш, що ніхто тебе так довго на лікарняному тримати не буде?

- Годен, друже, без обмежень. Іди служи далі. А якщо зовсім стане погано, то ми тебе покладемо до себе у шпиталь. Ти в частині тільки напиши.

- Так, лікарю, можливо, ви не так зрозуміли. Я вже отримав поранення, мені призначили реоперацію, моє лікування ще не завершене. Давайте ви подивитеся, можливо, ви можете поставити мені обмеження: «придатний до служби в тилових частинах».

- Аудіограма є?

- Так, ось, тримайте.

- І так, що тут у нас? (Мінус, плюс, вгору, вниз, це поділимо, там додамо, десь віднімемо... Ага, ось). Твоя втрата слуху - 57 дБ. Ну, це в нас третій ступінь втрати слуху. Ну от якби в тебе втрата слуху була від 65 дБ і більше, або ті ж самі 57, але на два вуха, або ти взагалі нічого не чув, ось тоді ми б ще подумали. А поки що навіть обмежено придатним до служби в тилу не можемо тебе визнати. Так що, годен друже, годен, іди служи далі. Тільки вухо не мочи.

- Тук, тук.

- Хто там?

- Шерлок Холмс і доктор Ватсон.

Лікар відриває погляд від таблиць і злегка поправляє окуляри:

- Чим можу допомогти, панове?

- Докторе, ви ознайомилися з історією хвороби цього чоловіка? - спокійно запитує Холмс, ступаючи крок уперед.

- Звісно, містере Холмс. Я вивчив усі надані документи та медичні картки.

- Дозвольте мені уточнити кілька суто медичних деталей, - перебиває Ватсон, підходячи ближче до столу та вивчаючи записи. - Скажіть, докторе, чи є зараз у пацієнта ознаки активного запального процесу в середньому вусі?

- На момент огляду слуховий прохід сухий, активного гнійного запалення немає, - впевнено відповідає лікар.

- А грануляційна тканина в ділянці трансплантата?

- Наявна, про що є відповідний запис у картці.

- Чи встановлено причину її виникнення та зміщення первинного трансплантата?

- Оперуючий хірург описав це як часткову невідторжну реакцію тканини зі збереженням залишкової перфорації. Саме тому призначено повторне хірургічне втручання.

- І лікування, таким чином, на цей момент не завершене? - уточнює Ватсон.

- З клінічного погляду - так, воно триває. Але з військово-лікарського - ми оцінюємо поточний функціональний стан пацієнта.

- Дякую, Ватсоне, - каже Холмс, просуваючись на пів кроку вперед. - Тобто ви врахували не лише аудіограму, а й сам факт незавершеного лікування, наявність грануляцій та висновок оперуючого хірурга?

- Звісно, містере Холмс. Усе це внесено до протоколу. Жоден документ не залишився поза увагою.

- І після врахування абсолютно всіх цих медичних обставин ви робите висновок про придатність до будь-яких умов служби?

- Саме так. Бо жодна з цих обставин, ані окремо, ані в сукупності, не дає за чинною інструкцією підстав для обмеження придатності.

- Тобто, - Холмс трохи прижмурюється, - чи правильно я розумію: ви не заперечуєте наявності додаткових факторів ризику для пошкодженого органу в бойових умовах, але ваша оцінка їх просто не охоплює?

Лікар спирається долонями на стіл і дивиться на Холмса прямо й без вагань:

- Містере Холмсе, я не стверджую, що бойові умови є абсолютно безпечними для цієї людини. Але моє завдання - встановити категорію придатності строго відповідно до затверджених нормативних норм. Якщо я почну виходити за межі таблиць, орієнтуючись на припущення про те, що може статися на позиціях, система просто зупиниться. Вона перетвориться на хаос суб'єктивних рішень різних лікарів.

- Але ж ви самі кажете йому: «якщо стане гірше - напишеш рапорт і приїдеш до шпиталю»,

- втручається Ватсон, і в його голосі звучить сувора досвідченість військового лікаря. - Ви чудово знаєте, докторе, що подати рапорт на бойових позиціях за сотні кілометрів від вашого закладу і чекати на його розгляд - це не те саме, що взяти талон у цивільній поліклініці. Його можуть розглядати місяцями, його можуть просто проігнорувати, бо на позиції немає кому стояти. А людина в цей час перебуватиме в умовах, де будь-яка інфекція чи вибухова хвиля остаточно позбавлять її слуху.