Хроніки внутрішньої війни

«Не про це»

 

Всі ми люди різні — так воно і є.

 Хтось вирішує проблеми через інших,

 А хтось їх тягне на своєму блять, горбі

 Через те, що так їх от навчили.

Але я не про це.

***

Для когось світ цей як театр, 

Де без ролі ти ніхто й ніщо, 

Де жебраки панів тут грають, 

Але я все бачу... Хто є хто.

**

А для когось світ цей як дрімучий ліс,

 Де безвихідь, страх і по коліна сніг,

Де пускають інієм по колу 

Відголоски злих часів.

Але я не про це.

*

Хтось тут виріс у сім'ї з достатком,

 Та спустився до самих низин, 

А хтось не знав ні матері, ні батька, 

Та піднявся до найвищих, блять, вершин.

Але я теж не про це.

**

Ми всі люди різні — і так воно вже є,

 Але є і протилежність цьому, 

Що з голови й до ніг нас усіх об’єднує.

***

Страх темряви чи того, що в ній живе, 

Страх зустрітись із самим собою, 

З демоном чи ними, 

Що живуть у найтемнішій глибині твоїй —

 Це те, що більшість з ніг зіб'є.

**

Бути коханим Та у відповідь кохати — 

Те, що більшість хоче понад усе.

*

І ціна теж солідна цьому є, 

Але ціна — не в діамантових мостах, 

А в тому, що побудував ти в собі сам.

***

Бо коли зустрінешся

 Із самим собою —

Ти побачиш та відчуєш 

Все на власній шкурі, 

Чого насправді стоїш.

**

Ціна важка — питань нема,

 Але хто сказав, що життя — 

Це легка і чесна гра?

 

  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше