Хроніки внутрішньої війни

«Як у небі птахи»

Маю все і навіть більше,
Навіть те, про що поки не знаю.
Приглянулось мені диво
З карими очима миле.

***

Маю у достатку я фанаток
На любий підбір і смак.
Але все хуйня, це все до сраки —
Хочу лиш я її губи цілувати.

***

Зранку прокидатись у обнімку,
Сплетений ногами.
Але життя — це дивна штука,
Не поясниш ти її словами.

***

Маю власні цілі й плани,
В які дуже важко ще когось вписати,
Щоб на шмаття не розірватись.

***

І хто зна, що буде з нами далі:
Чи прокинемось ми завтра разом,
Чи розминемось, як у небі птахи?

Подобається

#403 в Сучасна проза
#198 в Різне
#7 в Поезія

Відредаговано: 26.09.2026