Хроніки внутрішньої війни

«З храма на долини»

З храма в долини

Сонце гарно вигріває,

З гір на полонини

Вітер співи підіймає.

***

Закарпатський край співає,

І Так гарно він співа,

Серце кров'ю наповняє,

Душу вгору підійма.

І лиш він один ще знає,

Що той храм дверей не має,

А у храмі тім, під стелею,

Душа мольфара все літає.

***

І чекає лиш на того,

Хто чистий розум й душу має,

Хто не зверне із дороги,

Хто свій шлях таки здолає.

Подобається

#396 в Сучасна проза
#203 в Різне
#5 в Поезія

Відредаговано: 26.09.2026