***

Я вже закінчував роботу з паперами, і далі мав піти в бібліотеку, щоб познайомити Алекса з дівчам; коли у двері постукали, і звісно це була Катріна.  Вже з порога відчув її енергію, яка зовсім мені не подобалася. Вона була збуджена і прийшла не розмовляти.

—  Привіт, чим цікавим займаєшся? Закрився у своєму кабінеті зовсім на світ божий не виходиш. Чи ти від мене ховаєшся?

—  Кажи, якщо маєш що сказати, і йди звідси! Бо як ти влучно підмітила, я сховався у своєму кабінеті від усіх, і ти ж добре знаєш, що я за закритими дверима не порнушку дивлюся, а виконую справи куди серйозніші. Отже, геть звідси! — Її голос був занадто м'яким, а моя відповідь вийшла занадто різкою та грубою.

—  Завжди ти так зі мною, завжди нагальні  справи, —  тихо промовила Катріна розтягуючи слова і наближаючись.

—  От припини це негайно, - мені зовсім не сподобалося, коли ця мала зараза, не по — дитячому почала простягати руки.

— Геть звідси, кому сказав. — Але дівчина здавалося зовсім не чує. Коли вже був готовий серйозно відштовхнути цю набридливу муху, з дверей почув тихі кроки. Це була Анна, і вона бачила сцену, що розгорталася між нами, і боюся, що це вже не перше. Не можу навіть уявити собі, що зараз робиться в неї у голові, та з яким шквалом емоцій вона втекла по коридору.  Я чув її напружені кроки, але не хотів лізти до емоцій, і без того знав що вона в хаотичному та розгубленому стані. Доведеться все пояснювати і виправдовуватися.