98.13 — Пан Ратон

Стіна з нитками знову змінилася.
Після схеми клонів Тесса обережно додала ще одну фотографію. Вона довго тримала її в руках, ніби вагалася — чи варто взагалі повертатися до цієї історії.
Фотографія була маленька. Злегка потерта. Кути трохи загнуті, ніби її не раз витягали з архіву, сперечалися над нею, клали назад… і знову поверталися. На ній — стара кухня лабораторії. Металеві столи. Колби. Каструлі. Сотні маленьких баночок зі спеціями. І маленька постать у кухарському ковпаку.

Миша. Кухарський ковпак був трохи перекошений. Фартух — завеликий. А погляд — надто розумний для звичайної миші.
Лум нахилився ближче.
— Це… справжня миша?
Векс пирхнула.
— Так. І один із найгеніальніших кулінарів, яких я коли-небудь бачила.
Кая повільно кліпнула.
— Ви зараз жартуєте?
Ерік похитав головою.
— На жаль, ні.
Тео відкрив старий файл. Екран планшета тихо засвітився.
Назва справи висвітилась великими літерами:
“Справа Ратона.”
Кая тихо видихнула.
— Це… та сама перша справа?
Лея повільно кивнула. Її погляд на мить став м’якішим. Ніби вона дивилася не просто на фотографію — а на спогад.
— Так.
Вона торкнулася фотографії пальцем.
— З цього все і почалося.
Тесса обережно прикріпила фото до карти. Шпилька клацнула. Червона нитка одразу з’єднала його з кількома іншими.
— Лабораторія гастроклонів. Піцерії Перцемана. Ресторан Лоренцо. І… ось це.
Вона вказала на іншу фотографію. Там був єнот. У фартусі. З величезною коробкою піци.
Лум одразу зрадів.
— О! Це ж той помічник єнота!
Кая засміялася.
— Той, що хотів клонувати піцу?
Векс хмикнула.
— Саме той.
Ерік додав:
— І саме тоді вперше прозвучала назва Лабораторії Гастроклонів.
Тео відкрив ще один документ. На екрані з’явилися креслення. Кухні. Реактори. Ферментатори.
— Її створили як експериментальну кулінарну лабораторію, — пояснив він. — Офіційно.
Пауза.
— Неофіційно — там тестували копіювання смаків.
Лум нахилився ближче.
— Клонування їжі?
Лея тихо відповіла:

— Клонування емоцій через їжу.
Пауза.
Кая прошепотіла:
— Це звучить… дуже небезпечно.
Векс скривилася.
— Воно і було.
Тео збільшив фотографію. На ній миша — маленька, але з гордим виглядом — стояла біля каструлі. Тримала маленьку ложку. І дивилася в камеру так, ніби вона тут головний шеф.
Лум кліпнув.
— Це він?
Ерік кивнув.
— Пан Ратон.
Кая розгублено сказала:
— Я досі не можу звикнути до того, що він… буквально миша.
Векс усміхнулася.
— Повір. Через десять хвилин розмови ти взагалі перестаєш це помічати.
Лея тихо сказала:
— Він був генієм.
Пауза.
— І катастрофою.
Тесса засміялася.
— Переважно катастрофою.
Тео відкрив архів справ. На екрані замиготіли старі записи.
Вибух кухонного реактора.
Газ з карамелізованого перцю.
Експеримент з ферментованим сиром.
Паста з активованим дріжджовим ферментом.
Кая повільно підняла брови.
— Це все… він?
Векс кивнула.
— Він любив експерименти.

Ерік додав:
— Дуже любив.
Тесса сказала сухо:
— І дуже погано планував наслідки.
Лум тихо прошепотів:
— Я починаю розуміти, чому його розслідували.
Тео відкрив відеоархів. На екрані з’явилася стара записана розмова. Камера трохи тряслася. Стара кухня. Маленька миша стояла на кухонному столі перед Леєю, Вирієм і Тессою.
Ще молодшими.
Без Еріка.
Без Векс.
Без Тео.
Кая захоплено прошепотіла:
— Це… перша зустріч?
Лея усміхнулася.
— Так.
На відео Пан Ратон сердито тупнув лапкою.
Його голос був писклявий, але повний гідності.
— Я не злочинець!
Вирій на записі спокійно відповів:
— Ви викрали три контейнери ферментованого соусу і підірвали кухню.
Ратон гордо підняв підборіддя.
— Це був науковий експеримент.
Тесса на відео скептично сказала:
— У результаті якого половина кварталу плакала від гостроти.
Ратон махнув лапкою.
— Побічний ефект.
У кімнаті розслідувань Кая розсміялася.
— Він неймовірний.
Ерік усміхнувся.
— Найсмішніше — він говорив правду.

Тео прокрутив відео далі.
Ратон на записі раптом став серйозним.
— Ви думаєте, я краду рецепти?
Він різко обернувся.
— Я їх рятую.
Пауза.
Лея на записі тихо запитала:
— Від кого?
Миша повільно відповіла:
— Від гастроклонів.
У кімнаті стало тихо.
Кая прошепотіла:
— Він знав…
Ерік кивнув.
— Він працював у лабораторії.
Тесса додала:
— Був одним із головних кулінарних розробників.
Лум здивовано кліпнув.
— Миша?
Векс посміхнулася.
— Талант не залежить від розміру.
Тео прокрутив відео ще.
Ратон тихо сказав на записі:
— Якщо вони закінчать експеримент… світ перестане відчувати справжній смак.
Лея тихо запитала:
— Чому?
Миша відповіла:
— Бо вони зроблять копію смаку. І знищать оригінал.
Пауза.
Кая тихо сказала:
— Він був повстанцем.
Ерік кивнув.
— Саме так.
Тесса усміхнулася.

— Найменший повстанець у кулінарній історії.
Тео відкрив ще одну стару записку.
Лум нахилився ближче.
— А що це?
Там була фраза, написана дрібним почерком.
Аґата. Десерт “Перше кохання”.
Кая здивовано сказала:
— Агата?
Лея тихо кивнула.
— Він згадував її тоді.
Тео відкрив фрагмент запису.
Ратон казав:
— Колись була жінка. Аґата. Вона створила десерт… після якого люди плакали сім годин.
Лум кліпнув.
— Це звучить… небезпечно.
Векс хмикнула.
— Це звучить як геніальна кухня.
Тесса тихо сказала:
— Ратон поважав її.
Пауза.
Ерік додав:
— Дуже.
Тео переключив файл.
На екрані з’явилася інша справа.
N-Кухар.
Кая одразу напружилася.
— О.
Ерік тихо сказав:
— Найнебезпечніший гастроклон.
Вирій кивнув.
— Саме його Ратон намагався знищити.
Тео відкрив запис операції. Кухня. Полум’я. Реактор. Ратон кидається до панелі. Вибух. Дим.
Кая прошепотіла:
— Він загинув…
Ерік тихо сказав:
— Ми всі так думали.
Пауза.
— Тоді в команді були тільки вони троє.
Він кивнув на Лею, Вирія і Тессу.
— Ні дітей.
— Ні нас.
— Ні агентства.
Лея тихо сказала:
— І тоді ж…
Вона подивилася на Вирія.
— Ми вперше заговорили про агентство.
Вирій усміхнувся ледь помітно.
— Так.
— Але тоді це було лише ідеєю.
Тесса тихо додала:
— І дуже божевільною.
Кая усміхнулася.
— Добре, що ви її реалізували.
Пауза.
Ерік повільно підняв рукав.
На зап’ясті залишився старий шрам.
— У тій операції я теж загинув.
Кая здригнулася.
— Що?
Векс тихо пояснила:
— Вони всі думали, що він мертвий.
Ерік знизав плечима.
— Але я виявився впертий.
Тео додав: