91.6 — Викриття винуватця

Кавунове переслідування досягло апогею, і пляж перетворився на справжню арену хаосу, магії та сміху. Пісок підіймався хвилями від бігу дітей, дорослі спритно ухилялися від котячих кавунових кульок, а Альфа, здається, отримував особливе задоволення від власної витівки.

Лум схопив останній «втікаючий» кавун і, блиснувши очима, зрозумів:

— Стоп! Я зрозумів! — вигукнув він, указуючи пальцем на Альфу. — Він це робить спеціально!

Кая, яка ще віддихалася після постійних гонок, підбігла ближче, спостерігаючи, як пес підштовхує хвостом ще кілька кавунів:

— Точно! Він хоче кавуновий… коктейль? — реготала вона, не втрачаючи рівноваги на піщаних горбах.

Векс, міцно тримаючи Каю на руках, не могла стримати сміх:

— Ха-ха! Тобто весь цей хаос — це просто його маленький кулінарний план!
— Справжній детективний злодій… і бармен у одному! — додав Тео, обіймаючи Векс за талію, підіймаючи її трохи на носочках, щоб вона не впала.

Тесса, не витримуючи кумедності ситуації, підштовхувала один кавун у безпечний кут пляжу, але хвіст Альфи підкинув його назад у центр хаосу, і він зі свистом покотився по піску.

— Ай! — реготала вона, намагаючись вловити плоди. — Хвіст цього пса — як справжній водяний струмінь у барі, тільки замість коктейлів — кавуни!

Лея, сміючись, направила легкий крижаний промінь у сторону кавуна, що намагався втекти, а Вирій, притримуючи її руку, спокійно мовив:

— Тримайся, Лея, разом ми зможемо врятувати цей кавуновий хаос.
— Разом завжди легше, — тихо відповіла вона, притискаючи його руку до щоки і швидко цілує.

Альфа, помітивши, що його «план» викрито, спробував взяти один із маленьких кавунів і повільно втекти до краю пляжу. 

Лум і Кая миттєво кинулися за ним:

— Тримай його! — кричав Лум, бігаючи наввипередки.
— Не дамо йому втекти з нашим трофеєм! — сміялася Векс, розмахуючи руками, створюючи «коридор безпеки» для Кає.

Мить була абсурдно комічною: Тесса підштовхувала один кавун у безпечний кут, а хвіст Альфи підкинув його в повітря, і він знову мчав назад у хаос. Ерік спробував перехопити інший, але Альфа спритно ухилився, змушуючи його сміятися до сліз.

— Це ніби битва титансів, але у світі кавунів! — реготав Тео, тримаючи Векс, яка намагалася схопити «втікача».
— І всі ці титани на пляжі — мої друзі! — сміялася Векс, обіймаючи Каю, намагаючись не впасти на мокрий пісок.

Попри хаос, ніжні моменти прорізалися крізь сміх: Лея і Вирій обмінювалися поцілунками, водночас спрямовуючи кавуни, а Векс і Тео, сміючись, трималися за руки, регочучи від кожної хитрості Альфи.

— Добре, Альфа, здавайся! — весело крикнула Тесса. — Твій кавуновий план викрито!

Пес, розуміючи, що програв, тихо сів і почав облизувати лапи, дивлячись великими очима на всіх, ніби кажучи: «Ну гаразд, я зізнаюся… але ж це було весело!»

Сонце яскраво освітлювало пляж, крижане світло Арі переливалося на хаотично котячих кавунах, а сміх лунав на всі боки. Кожен відчував, що пригоди ще не закінчені, але головний «злочинець» тепер явно розкритий.

Лум підійшов до Каї:

— Бачиш, ми впіймали злодія!
— І кавуновий шейк ніхто не втратив! — сміялася Кая, обіймаючи Лума.

Векс підморгнула Тео, обіймаючи його за талію:

— Гадаю, Альфа заслуговує на медаль за найкреативніше викрадення кавунів.
— А ми заслуговуємо на перепочинок! — реготав Тео, підкидаючи ще один маленький кавун у повітря, який Альфа з апломбом повернув на землю лапою.

Сонце повільно опускалося до горизонту, а пляж наповнився передчуттям фінальної кульмінації — ще кілька хвилин хаосу, і всі нарешті зможуть насолодитися святом кавунів та заслуженою перемогою над маленьким, хитрим, але безневинним Альфою.