87.16 — Візит команди і родини

Двері палати повільно відчинилися, і до тепла лампочок та гарбузових тіней увійшла вся команда, немов маленький парад хаосу та радості. Всі були у костюмах — частково смішних, частково святкових, і кожен тримав щось, що могло зробити цю зустріч ще яскравішою.

Тесса крокувала перша, обережно тримаючи на руках піцу у формі павука, шматочки чорної оливки-очей стирчали з країв, мов маленькі спостерігачі з іншого світу.

— Бережіть цю піцу! — вигукнула вона, сміючись, — павук нападає на недосвідчених гостей!
— Павук? — пересмішкувато підняв брови Ерік. — Він більше схожий на диво-мікро-хижого монстра!

Ерік ішов поруч, несучи торт-кажана з чорним кремом та очима з родзинок, який хитався під кроками.

— Я не впевнений, що він переживе транспорт — не стільки за торт, скільки за мій контроль, — прошепотів він, намагаючись утримати його рівно.

Векс йшла з великим кошиком яскравих кульок, ловлячи їх, коли вони випадали, немов фокусник, що балансує на канаті:

— Лише не лопніть, — сміялася вона, розставляючи кульки навколо палати, — ми ж хочемо гармонії, а не вибуху святкового хаосу!

Тео йшов з коробкою різнокольорових конфеті та паперових метеликів.

— Конфеті для магії! — вигукнув він, підкидаючи кілька крупинок у повітря, — нехай кожна крупинка стане краплею радості!

Лум і Кая крокували разом, шепочучи один одному:

— Тепер нас троє…
— І ми готові розділити щастя, — додала Кая, погладжуючи ручку Луму.

Навіть Альфа не залишився осторонь. Він тримав у зубах яскраву кульку, обережно несучи її, щоб ніхто не впав. Підійшовши до ліжка Арі, пес лизнув руку малечі, немов вітаючи нову членкиню команди:

— Ось так, — тихо бурмотів Лум, — офіційний патруль любові!

Тесса поставила піцу на столику, але павук виявився хитріший і трохи сповз на край.

— Ерік! Допоможи, поки він не втік! — крикнула вона, сміючись і майже падаючи на коліна.

Ерік схопив край, а торт-кажан ледве не впав у ту саму сторону, але всі разом вдалося стабілізувати хаос, перетворивши його на справжній комедійний номер.

— Гляньте на нас! — вигукнула Векс, розставляючи кульки, — майже як цирк, тільки без левів… поки що.

Лея тримала Арі на руках, Вирій стояв поруч, підтримуючи її плечем, але його посмішка була такою ніжною, що всі, хто входив, відчули хвилю тепла.

— Ось вона, наша маленька зірочка, — шепотів Вирій, нахиляючись до Леї, — і цей хаос тепер її свято.

Кая і Лум підійшли ближче, шепочучи:

— Вона така крихітна… але вже відчуває нашу любов.

— І ми завжди будемо тут, — додала Кая, погладжуючи Арі по ручці.

Альфа залишався на сторожі: кулька в зубах, хвіст повільно махав, а очі уважно стежили за кожним рухом малятка.

— Вона вже усміхається! — вигукнула Тесса, присідаючи на коліна біля ліжка. — Дивіться, вона відчуває всю нашу радість!

Ерік нахилився, вказуючи на торт:

— А це наш торт-кажан! Він чекає першого шматочка святкової сміхотерапії!

Тео підкинув трохи конфеті у повітря:

— Нехай світло, кольори і сміх оселяться тут назавжди!

Всі сміялися і водночас плакали від радості, стикаючись поглядами, руками і любов’ю. Гарячі руки Тесси підтримували їхній сміх, Лум і Кая дбали про безпеку та порядок, Векс ловила кульки, Ерік підставляв торти, а Альфа уважно спостерігав за святковою магією.

— Арі, — прошепотіла Лея, тримаючи її близько, — ти принесла нам стільки радості, що навіть гарбузи заздрять.

Вирій поцілував Лею в чоло, ніжно притискаючи Арі до грудей:

— Ми вдома, маленька детективко… Тепер наш світ ще яскравіший.

І всі разом — команда, родина, діти і навіть пес — відчули, що цей Геловін став найкращим святом у їхньому житті. Світло осіннього ранку вже готувалося проникнути у вікно, обіцяючи теплий світанок і новий початок для всіх.