87.10 — Кривавий жарт Тесси

Темрява ще не відступила повністю — лише гарбузи та лампи миготіли, кидаючи дивні плями світла на стіни. Повітря наповнювався запахами воску, опалого листя та невеликої паніки, яку приносили всі ці вибухи, гарбузи та несподівані світлові ефекти. Легкий подих вітру розгойдував лампи й створював моторошні тіні, що стрибали по підлозі, наче живі.

Тесса повільно підняла руку, в якій тримала невеличкий пластиковий стакан з бутафорською кров’ю. Її очі дивилися на Еріка з такою серйозністю, що навіть гарбузи здавалися завмерлими від страху.

— О ні… — прошепотіла вона, і тон голосу був настільки крихкий, що від нього здригнулося серце Еріка.

Вона повільно опустилася на коліна, «кров» розлилася навколо, змочивши край килиму. Її обличчя стало блідим, очі закотилися, а губи ледве ворушилися — виглядала так, наче життя залишило її назавжди. Ерік на мить забув дихати, його руки самі ринули до неї.

— Тесса?! — закричав він, голос рвався від страху. — Ні! Не залишай мене!

Він схопив її, притягнувши до себе, намагаючись підняти, підтримати, захистити. Серце билося шалено, кожна секунда здавалася вічністю, а очі вже наповнилися сльозами.

Тесса «слабко» дихала, ніби від її сил залишилися лише тіні. Вона закривала очі, похитувалася вперед і назад, і її тіло тріпотіло, немов крихкий лист на вітрі. Ерік стискав її плечі й талію, відчуваючи, що він готовий взяти на себе весь її біль і страхи.

— Я… я більше ніколи не відпущу тебе… — шепотів він, притискаючи її ще міцніше.
— Ти… залишся… зі мною… — тихо промовляла вона, роблячи сцену максимально реалістично.

Його серце билося так, наче ось-ось вискочить із грудей, і він не міг повірити, що так близько опинився до втрати того, кого кохає. Кожен міліметр її тіла на його руках був теплий, живий, і одночасно ламкий, наче порцелянова лялька.

І раптом… Тесса повільно відкрила одне око.
— Жарт! — голос її прозвучав веселково, неначе світ вибухнув яскравішим кольором, ніж будь-який гарбузовий вогник.

Ерік застиг, на мить не знаючи, як реагувати. Його серце ще билося шалено, руки тремтіли.
— Що?! — прошепотів він, а потім різко видихнув, змішуючи полегшення, роздратування і серйозне побоювання за її шалений характер. — Ти… ти не мала так зі мною робити!

Він ще міцніше обійняв її, відчуваючи, що тепер у його руках жива, тепла Тесса, а не бутафорська трагедія. Його губи торкнулися її чола, довго, ніжно, як намагаючись передати весь цей шквал емоцій.

— Більше так не роби… — тихо промовив він, ще тримаючи її, ніби боїться, що навіть легкий рух знову зможе змінити реальність.

— Обіцяю… — відповіла вона, притискаючи його руку до свого серця, відчуваючи, як шалено воно б’ється. — Твоє серце досі колотиться так, наче ти щойно пройшов через бурю.

Він відійшов на крок, тримаючи її за плечі й розглядаючи очі.
— Тесса… я не хочу жодного повторення. — Його голос став тремтячим, але теплим, сповненим любові й страху одночасно. — Ти моя… моя реальність.

Вона тихо сміялася, ледве чутно, тримаючи його руку:
— Я знаю… Ти дуже драматичний.

Він нахилився, поцілував її в лоб. Поцілунок був сповнений любові, полегшення і того трепету, який виникає, коли розумієш, що ледь не втратив найдорожче.

— Обіцяю, що більше ніколи так не буду піднімати тебе серцем до краю прірви.
Тесса, посміхаючись, обережно обвела його руками. Її пальці гралися з його волоссям, губи ледве торкнулися щоки, залишаючи легкий, але обпалюючий слід тепла.

— Тільки ти міг зробити з катастрофи романтичну сцену, — прошепотіла вона, трохи сміючись, трохи ще «тремтячи» від видуманого страху.

— А тільки ти могла зробити з романтичної сцени катастрофу, — відповів Ерік, притягнувши її ближче, відчуваючи, як його серце знову затремтіло, але тепер від радості, а не страху.

Вони стояли так, у тісному обіймі, оточені миготливими гарбузами, затримавши на мить весь хаос світу зовні. Лише легке мерехтіння ламп і тихий сміх Тесси нагадували, що ніч ще не закінчилась. Нові сюрпризи підкрадаються, і попереду — ще більше хаосу, веселощів і пригод.

І десь у темряві, за вікном, чутно було, як хтось ще намагається налаштувати електрику, світло тремтіло, а гарбузи підморгували загадковим блиском — попереду вже маячила нова хвиля подій, на яку Ерік і Тесса навіть не були готові…